Минають дні, минають ночі…
Минають дні, минають ночі, Минає літо. Шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу велочуеь, Бо вже не плачу й не сміюсь…
Доле, де ти? Доле, де ти? Нема ніякої! Коли доброї жаль, Боже, То дай злої! злої!
Не дай спати ходячому, Серцем замирати І гнилою колодою По світу валятись. А дай жити, серцем жити І людей любити, А коли ні… то проклинать І світ запалити! Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше – спати,
Нема ніякої! Коли доброї жаль, Боже, То дай злої! злої! 1845 р.
1. По закінченні Академії мистецтв у Петербурзі Т. Шевченко навесні 1845 року повернувся на Україну. Які картини народного життя він тут побачив? Які почуття й настрої вони викликали в нього?
2. Перечитайте перші вісім рядків. Що означають метафоричні вислови: “Заснули думи, серце снить”, “і все заснуло?
8. В уривку від слів: “Не дай спати ходячому…” – до слів: “Страшно впасти у кайдани” вдумайтесь у такі
Чому?
4. Яке життя найбільше жахає поета? Знайдіть у вірші відповідні рядки.
5. Виділіть рядки, що повторюються. Якої долі бажає собі поет? Чому? Знайдіть у тексті художні засоби і поясніть, з якою метою вони
Тут вжиті.
6. До якого літературного роду й жанру слід віднести цей вірш? Доведіть
Свою думку.
Завдання додому. Вивчіть вірш “Минають дні, минають ночі…” напам’ять