МИКОЛА КУЛІШ – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття

ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття

МИКОЛА КУЛІШ

(1892-1937)

Драматург.

Представник “розстріляного відродження”.

Комедія “Мина Мазайло” (1929)

Ключові слова:

– драма;

– сатирична комедія;

– філологічна комедія;

– чотири дії;

– тематична близькість із п’єсами “Мартин Боруля” І. Карпенка-Карого й “Міщанин-шляхтич” Мольєра;

– зображення українізації й міщанства у 20-і роки XX ст.;

– засудження міщанства, національної упередженості й зверхності.

Цитатник

Про

М. Куліша та комедію “Мина Мазайло”:

– Микола Куліш вивершував досягнення тогочасної драматургії, яка серед інших літературних жанрів у 20-х роках розвивалася найповільніше.

(М. Наєнко)

– Філологічний водевіль – комедія “Мина Мазайло”, яку важко перекласти на будь-яку іншу мову, бо сюжет її збудовано на зіставленні української та російської мов. Саме ця двомовність і є її естетичним ключем.

(Лесь Танюк)

– Збожеволіла на національному питанні частина української еміграції дошукується позитивного представника українського народу то в дядькові Тарасові, то в Мокієві.

Інша частина, спеціалізована на доносах, каже, що позитивні герої – комсомольці. Те і те однаковий абсурд. Усі постаті комедії – тільки легкі й дотепні маски, і спроби знайти політичний зміст у комедії тільки позбавляють її головної прикмети – нечуваної в українському театрі легкості.

(Ю. Шевельов)

– Український театр дістав свою найкращу комедію, може, свою єдину комедію, якщо властивістю комедії вважати легкість, грайливість, ритмічність, грацію на підложжі глибокого змісту.

(Ю. Шееельов)

Із комедії “Мина Мазайло”:

– Побачу ото неправильно писану афішу, вивіску або таблицю – і досади тобі на цілий день. А які жахливі афіші трапляються, як перекручують українську мову (Мокій).

– Ще як підходив до загсу – думалось: а що, як там сидить не службовець, а українець? Почує, що міняю, гак би мовити, його українське – і заноровиться (Мина).

– Заставлю! Виб’ю з голови дур український! А як ні – то через труп переступлю.

Через труп! (Мина).

– Він на тебе словами, віршами, ідеологією, а ти на нього базою, розумієш? Базою… Тим-то і поклалась я на тебе, Улько, що ти маєш такі очі, губи, взагалі прекрасну базу маєш (Рина).

– А як хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до нього можна було промовитись словом з Грінченкового словника та й з власного серця (Мокій до Улі).

– Та що там прізвище – у вас очі українські, губи, стані (Мокій до Улі).

– Не бачили, не читали? “Харків” – написано. Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь – отакими великими літерами: “Харків. Дивлюсь – не “Харьков”, а “Харків”!

Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город? (Тьотя Мотя).

– Тоді я не розумію, що таке українці, хто вони такі: євреї, татари, вірмени?.. Будь ласка, скажіть мені, кого у вас називають українцями? (Тьотя Мотя).

– Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади (Мина).

– їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Попереджаю! (Дядько Тарас).

– Та в “Днях Турбіних” Альоша, ти знаєш, як про українізацію сказав: все це туман, чорний туман, каже, і все це минеться. І я вірю, що все оце минеться. Зостанеться єдина, неподільна… (Тьотя Мотя).

– Боже!.. По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной (Тьотя Мотя).

Літературний диктант

1. З яким театром була тісно пов’язана творчість М. Куліша?

2. Хто з героїв з’являється на сцені в першій яві кожної дії комедії?

3. Кому належить репліка “Так он вони хто, ваші українці!.. Австріяцька видумка, так?”

4. Яку частину до свого прізвища хотів додати Мокій?

5. Хто хотів змінити своє прізвище на Мєталову-Темброву?

6. Яке прізвище мала вчителька “правильних проізношеній”?

7. Який запис забула зробити в телеграмі Мазайлиха?

8. Кому адресована репліка “Та що там прізвище – у вас очі українські, губи, стан!..”?

9. З якого приводу обурювалася тьотя Мотя, як тільки приїхала до Мазайлів?

10. З яким спортивним інвентарем прийшли комсомольці до Мазайлів?

11. Кому належить репліка “Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було…”?

12. З якого міста приїхала тьотя Мотя?

13. Звідки Мазайло дізнався про звільнення з посади службовця?

14. Кому належить репліка “…українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади”?

15. У якій організації працював Мина Мазайло?

16. Завершіть логічний ряд: Арєнський, Губа і….

17. Кому належить репліка “Мазайленко! Мазайленко. (Нишком: “Гетьман Дорошенко”)”?

18. Кого було обрано “предсідателем” на домашніх зборах із зміни прізвища?

19. Яким підручником Мокій переконав Улю, що вона чиста українка?

20. Хто вважає, що “прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной”?

21. Який твір М. Булгакова як аргументацію використала тьотя Мотя?

22. Хто запропонував внести замість прізвищ всесвітню нумер – ну систему?

23. З якого міста приїхав дядько Тарас?

24. Коли відбуваються події в комедії “Мина Мазайло” (укажіть роки й століття)?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

МИКОЛА КУЛІШ – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття