Микола Бажан – Пісня бійця

Бійці виїжджали і коні іржали (Стримано в стременах сталь дзвенить), А дим терпкий у полі, А в полі дим іржавий, І слина з кінських губ – немов ковильна мить. Дібровою загін бійців поїхав,

Підковами клепали коні путь, І лязк шабель, і брязкіт піхов У тиші чорній чуть. Насували на лоба папахи,

Ковтали піль міцний, солодкий дух, І порохом робучі руки пахнуть, І кров’ю засмердівсь ялозений кожух. Ось один похилився. Я знаю: ти мариш Про дітей і про жінку якусь.

Полюби ж, полюби, товаришу, В барабані сім мідних куль! Бійцям не можна спать

на варті,

Плекать утому на лиці. Чого ж то будуть варті Такі бійці? Ви месники тепер за них,

Ви месники єсте За братів розтерзаних, Згвалтованих сестер. Бережіть, бережіть і гордіться

Найменням суворим своїм, Найменням червоногвардійця І прапором бойовим! Коли ворожий почуєш постріл, – Рушницю – й на коня! Подивися на обрій просто, – Поганяй!

Крізь гони, крізь гони Боєць помчить. Лічи патрони,

Ран не лічи! Не питай дороги, Хоч трупом ляж! Серце – в остроги,

Розкрий патронташ. Хай вітер в вічі, Умри – не стій!

На кожній стрічі Стрічаєм бій. Команд не ждіте! Хто став – пристрель! Розкрають вітер

Сотні шабель. І ми двічі умерти змогли б За чорний вугіль, за чорний хліб; За чорні натруджені руки Ми двічі умерти змогли б.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

alt

Дізнайтесь вартість своєї роботи

Безкоштовна оцінка замовлення!

Оцінимо за півгодини!

Микола Бажан – Пісня бійця