Людину завжди поважають за силу і мужність. Людину шанують за розум і здібності. Людиною милуються за її красу.
Але більш за все Людину цінують за Доброту, за бажання служити іншим, за змогу всю себе принести у жертву людству.
Саме всі ці чесноти втілилися в Прометеєві. Завдяки цьому титанові люди навчилися ремісництва і приборкали тварин, познайомилися з довкіллям і стали лікувати хворих, збудували кораблі й почали мандрувати, пізнавати море й землю, орієнтуючись по зірках.
Але найголовніше, що приніс Прометей людині, – це вогонь.
Прометей запалив вогник душі людини, дав їй силу не підкорюватись богам, не бути рабами страху, неосвіченості, забобону. Караючи Зевса за жадібність, він зменшив долю жертовного м’яса для богів. Він дав людині змогу повірити у власні сили.
Саме за те жорстоко покарав Зевс Прометея. Кілька століть прикутий до скелі, мордований ненажерливим Зевсовим орлом, шо клював його печінку, Прометей, незважаючи
Прометей нагадує нам інший безсмертний образ – Ісуса Христа, який страждав за все людство, ніс у собі таку ж щиру жертовність і велику любов, був готовий віддати життя заради життя.