І. Реальність і фантастика в старовинних міфах (неможливість пояснення багатьох природних явиш і людської долі створювала міфи про богів, про надприродних істот, про перевтілення людини у квітку, дерево, тварину; перевтілення було карою за вади характеру, погані вчинки, тому воно сприймалося як попередження, пересторога людям).
ІІ. Міфічність дійсності в новелі Кафки “Перевтілення”.
1. Перевтілення Грегора Замзи в комаху (вранці людина прокидається із звичайними думками про роботу, про рідних, але помічає, що перетворилася зовнішньо
2. Відповідальність Грегора за долю родини (до перевтілення і навіть після нього він дбає про батька-банкрута, хвору матір, сестру Грету, яка мріє навчатися в консерваторії; він дисциплінований, старанний, працездатний робітник, ніколи нікому не скаржився, бо розумів, що добробут родини лежить на його плечах; у новому становищі він пристосовується до нового тіла, до нових умов життя таким чином, щоб якнайменше завдавати клопоту родині; протокольність опису
3. За що доля карає Грегора Замзу? (Грегор сприймає своє перевтілення без боротьби, не шукаючи допомоги ні в кого з близьких; він підкорюється обставинам, пристосовується до них; можливо, він і в образі людини був теж самотній у родині і серед людей, але не замислювався над цим або почував себе нікчемою, яка нічого не може змінити в житті, а ось її можна розчавити; він жив, не аналізуючи життєвих обставин, а зараз має змогу думати).
4. “Протокольний стиль” Кафки (новела насичена побутовими дрібницями, описом подій; міфічна реальність новели нібито не залежить від позиції автора; кожен читач може тлумачити її відповідно до своїх життєвих цінностей).
ІІІ. “Міф Кафки” (реальність і фантастика поєднуються; створена у новелі дійсність – безжалісний і абсурдний світ, де нічого не піддається логічному тлумаченню, де людина, що прагне відчувати свою значущість, приречена на самотність).
(2 votes, average: 4.00 out of 5)