МИ З ПРИРОДОЮ ЄДИНІ. ГРИГІР ТЮТЮННИК БУШЛЯ

Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Григора Тютюнника; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, емоцію читача; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою

Пішли рясні дощі.

Ловилися лящі,

А хлопці – мов хлющі:

Забули про плащі.

Та що їм ті дощі,

Коли такі лящі!

Хлющ – сильний дощ, злива.

Змокнути

(стати), як хлющ – наскрізь, дуже сильно промокнути.

2. Робота над чистомовкою

Ила-ила-ила – хмара сонечко закрила.

Ім-ім-ім – прокотився грім.

Ощ-ощ-ощ – і полився дощ.

Щу-щу-щу – раді люди всі дощу.

Ай-ай-ай – буде гарний урожай.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра “Хто краще?”

Конкурс на краще виразне читання першої частини оповідання Григора Тютюнника “Бушля” (с. 134-135, до слів “…розморило на дощ обох”).

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

– Чи хочете ви дізнатися, чим завершилася незвичайна зустріч

рибалки Арсена з бушлею?

– Пригадаймо епізод, яким завершилася прочитана нами частина оповідання.

– Що робив Арсен? А бушля?

Гра “Передбачення”

– Як ви вважаєте, хто з них першим прокинеться?

– Якою буде його реакція?

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Опрацювання оповідання Григора Тютюнника “Бушля” (с. 135-136)

1) Гра “Рибки”. Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.

– Яка кумедна подія трапилася з Арсеном?

– Які почуття викликав у тебе цей випадок?

– Визнач тему твору.

2) Словникова робота.

Читання стовпчиків слів у парах одне одному

– Прочитайте слова одне одному, правильно наголошуючи, напівголосно. За потреби, виправте помилку товариша.

Ондечки

Сусідка

Отямився

Сердиться

Зніметься

Побачивши

Котиться

Переповіла

– Серед поданих слів знайдіть синоніми до слів опам’ятався (отямився); злетить (зніметься); ображається (сердиться); переказала (переповіла).

Фізкультхвилинка

3) Підготовка до виразного читання оповідання.

– З якою інтонацією будете читати оповідання?

– Де зробите найбільші паузи?

– Які слова читатимете голосно, з тривогою?

– Які – голосно, жартома?

4) Виразне читання оповідання учнями.

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

– Хто першим прокинувся?

– Чи зрозумів Арсен, що трапилося?

– Чому бушля не могла відразу злетіти?

– Що кричала бушля? Що кричав Арсен?

– Поясніть вислів ані лялечки.

– Коли отямився Арсен?

– Звідки все село дізналося про пригоду Арсена?

– Чи гнівався Арсен на бушлю та селян, що сміялися з нього? Доведіть свою думку словами з оповідання.

– Як ви гадаєте, чому письменник саме так завершив розповідь про діда Арсена?

– На якій думці він наголосив?

6) Робота в групах.

Складання характеристики головного героя

– Яким ви уявляєте рибалку Арсена?

– Яка у нього зовнішність? Який характер? (Арсен – літній чоловік. Завзятий рибалка, спостережливий, небагатослівний, терплячий, добрий, веселий)

2. Робота за ілюстрацією

– Подивіться на ілюстрацію до цього оповідання.

– Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?

– Що художник зобразив на картині?

– Що він намалював у центрі картини? Удалині?

– Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?

– Опишіть картину, використовуючи рядки з оповідання.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

– Який твір читали на сьогоднішньому уроці?

– Чому у нього така назва?

– Який це твір за жанром?

– Чого навчає нас оповідання?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переказувати оповідання.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

МИ З ПРИРОДОЮ ЄДИНІ. ГРИГІР ТЮТЮННИК БУШЛЯ