Галина Мазуренко (Боголюбова) народилася 25 грудня 1901 р. в Петербурзі, середню освіту закінчила у Катеринославі (1919).
У період національно-визвольної боротьби воювала в армії Української Народної Республіки (3-я Залізна стрілецька дивізія армії УНР), за бойові заслуги була нагороджена залізним хрестом. З 1920 р. в еміграції (спочатку у Варшаві, потім Берліні); з 1923 – у Чехословаччині.
Після поразки УНР навчалася в Українському педагогічному інституті ім. М. драгоманова та в Українській студії пластичного мистецтва в Празі. Відвідувала
Захистила докторат із філософії, викладала в УВУ.
Друкувалася у “Літературно-науковому віснику”(“Віснику”), “Пробоєм” та в інших періодичних виданнях. Перша збірка “Акварелі” вийшла 1926 р. у Празі, згодом там же вийшли “Стежка” (І939), “Вогні” й “Снігоцвіти” (обидві 1941).
Після другої світової війни переїхала до Лондона, працювала у студії-ательє, потім коледжі при Лондонському університеті. Веде гурток живопису “Т’юздейз” (“Вівторки”). У 1992 р. стала членом Спілки письменників України.
Померла 27 травня 2000 р. у Лондоні (Великобританія).
Там вийшли її збірки: “Пороги” (1960), “Ключі” (1969), “Зелена ящірка” (1971), “Скит поетів” (1971), поема “Золота корона” (1972), “Північ на вулиці” (1980).