Мати – берегиня роду

Мати, матінко, матуся – ці слова знайомі мені із самого дитинства. Від них віє спокоєм, теплом, добротою… З перших кроків життя мене оточувала материнська любов та ласка.

Перші вірші та’ байки Глібова читала мені матуся, вона повела мене у дитячий садочок, а потім у перший клас. Так почалося моє навчання. Мати завжди була зі мною поруч: і в радощах, і в труднощах. Хто, як не мати, оберігає нашу родину від злих вітрів і лихоліття; дає нам мудру пораду у нашому складному житті; захищає нас від невірного кроку? А так легко помилитися і піти

не тою стежкою, а ще й гірше зламатися і перекреслити усі матусині мрії.

Кожна мати радіє успіхам своєї дитини. Спочатку це перші літери рідною мовою у твоєму зошиті, потім ти починаєш писати речення, які складаються у твір. Яка це радість для матусі, коли ти напишеш свій перший вірш і він обов’язково буде присвячений їй, твоїй матінці, твоїй берегині. І ось до твоєї родини прийшло свято – ти закінчив школу, і перед тобою простеляється багато шляхів… так обери свій єдиний шлях на все життя, отримай ту спеціальність, що тобі подобається, не розчаруй свою матір. А вона буде радіти за тебе.

Покидаючи материнську оселю, не забудь озирнутися і подякувати їй за все добро, що вона зробила для тебе…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Мати – берегиня роду