Над другою редакцією повісті М. Гоголь працював вісім років і опублікував ЇЇ у 1842 р. Він переробив повість, збільшивши її обсяг з дев’яти розділів до дванадцяти: розширив описи, зробив їх докладнішими, посилив народний характер твору.
Історичні джерела, народні перекази, пісні, Думи, що відображали події минувшини, допомогли письменнику віднайти точні зображальні засоби для відтворення побуту і колориту епохи, сповненої драматичними подіями. Тому одним із видів роботи на першому уроці може бути дослідницька бесіда, спрямована на визначення
Оскільки уривок побудований у формі діалогу, то після прочитання можна запропонувати учням інсценувати його.
Ще один вид роботи – створення словесних декорацій місця, подій, героїв – викличе в учнів глибше зацікавлення твором, розвиватиме пам’ять, формуватиме навички діалогічного мовлення.
Приїзд синів у рідну домівку варто ілюструвати картинами “Зустріч Тараса з синами” і “Повернення
Творча група учнів подає опис світлиці ніжинського полковника Остряниці з незакінченого роману М. Гбголя “Гетьман”, що передував повісті ” Тарас Бульба “. Для порівняльного аналізу можна використати всі три описи.
Другий урок розпочнеться з роботи над текстом повісті, що передбачає бесіду про те, з яким настроєм подалися герої на Січ, які думки переповнювали їх. 1 тут вперше з’являється опис степу. Робота над уривком передбачає його уповільнене виразне читання та аналіз. Учні відповідатимуть на запитання:
-Як зустрів степ вершників?
-Чим раніше був степ?
-Чим уявляється він для вершників?
-Які барви використовуєМ. Гоголь для зображення степу?
-Які образи переважають у ньому: зорові чи слухові?
-Чому переважають зорові образи?
-За допомогою яких слів можна побачити й відчути степ? /З/.
Підчас читання опису степу та його обговорення радимо провести рольову гру “Я – художник”. З цією метою кільком учням пропонується уявити себе на місці відомого художника, який малює велике полотно – степ удень – і словесно зобразити це полотно, врахувавши такі деталі з опису: “а тим часом степ давно вже взяв їх усіх у свої зелені обійми”, “висока трава сховала їх”, “тільки самі козачі чорні шапки мелькали між її колоссям”. Така сама робота проводиться над уривком “Увечері весь степ зовсім мінявся”.
Підчас обговорення двох уривків учням пропонується порівняти різне зображення степу, віднайти ті зміни, які відбулися, визначити, як “зелено-золотий океан” впливає на настрій героїв та їхній внутрішній світ, чим є він для кожного з них. Образ степу дуже “важливий для розуміння головної думки твору, характерів героїв” [4, 38]. Він у творі – не тільки частина природи. Це безмежний простір Рослин, що їх толочили лише дикі коні; зелено-золотий океан, яким їдуть Козаки ; засідка, що її можуть влаштувати татари; притулок, укриття для козаків від ворогів.
До того ж степ – це шлях від рідної домівки на Січ, за яким залишилися хутір героїв, і мати, “і дитинство, й ігри, і все, і все”. Учні в процесі обміну думками мають дійти висновку, що уривки, де зображено степ, не просто описи природи. . Степ набуває значення символічного живого образу. Має і він іще одне, глибше значення: “Образ степу для Гоголя – це образ Батьківщини”.
Розглядаючи образ Тараса, слід звернутися до його промов. У них висвітлюється глибока “мудрість і високе розуміння священного обов’язку героя”, “заклик вистояти у боротьбі за рідну землю”. Однак друга промова відрізняється від першої.
Вона, як зазначає науковець Ю. Холодна, є “кульмінацією розвитку художнього образу, в якому акумулюються провідні думки повісті й цілком розкривається образ Тараса Бульби як ідеального козака, воїна-патріота”.
Під час читання та обговорення промови доцільно зіставити її з промовою Богдана Хмельницького з “Історії Русів”: “Я та товариство, що оточує мене, є єдинокровна і єдиновірна наша братія; інтереси й користі наші одна суть з користями й інтересами вашими. Ми підняли зброю не задля користі якоїсь чи пустого марнославства, а єдино на оборону Вітчизни нашої, життя нашого, і життя чад наших, а рівно і ваших. Усі народи, що живуть у всесвіті, завжди захищали і будуть захищати вічно існування своє, волю і власність, і навіть плазуючі по землі звірі, що є суть звірів, скотина і птахи захищають становища свої, гнізда свої та дітища свої до виснаження”.
Робота над промовами передбачає діалогічний шлях знаходження учнями подібних образів, висловлювань, деталей, визначення впливу слова на слухачів.
Кульмінаційним моментом повісті є страта Тараса. Смерть героя – велична та героїчна. Після читання та аналізу епізоду його страти учні звернуться до ілюстрацій Є. Кибрика ІД.
Шмаринова, щоб обговорити відповідність зображеного на ілюстраціях тексту повісті.
У 1942 р., через сто років після публікації повісті, поетК. Симонов написав вірш “Тарас Бульба”, який став яскравою поетичною ілюстрацією до епізоду страти героя. Учні в режимі активного обговорення порівнюють його з ілюстраціями художників та відповідним епізодом твору.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)