Повість “Маруся” вперше була надрукована 1834 року. Головні герої її Маруся і Василь – ідеальна пара, двоє закоханих людей.
Маруся – це дочка Насті і Наума Дрота. Кращої за неї не було у всьому селі. “О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, і звичайна та ще к тому тиха і смирна, і усякому покірна”.
Маруся одразу заворожує читача своєю вродою, розумом, охайністю, ставленням до батьків, працелюбністю.
“От і виросла їм на втіху, та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька… Очиці, як тернові ягідки, бровоньки,
А що вже за помічниця матері! І пряде добре, і вишиває, і піч топить, і “вже мати за нею було ніколи не поспішиться”.
А до людей яка привітна! “Усякому поклониться і ласково заговорить”.
Лагідна та добра. Цим вона мені і сподобалась. Читаєш про неї і думаєш, невже і справді були такі дівчата.
Мабуть, були. Та й зараз є.
Маруся дуже чутлива дівчина, будь-що – уже й сльози, вся в світі переживань,
Як же хотілося моїй улюбленій героїні щастя, бути завжди разом із коханим, вийти заміж. Та соціальні перешкоди стають на шляху їхнього кохання. Василеві треба було йти в солдати, тому Наум Дрот відмовляє віддати свою дочку заміж.
Маруся ж не може уявити собі подальшого життя без Василя, вона просить батьків не розлучати її з парубком. “Хоч один годочок дайте мені з Василечком прожити, щоб і я знала, що то за радість на світі”.
Та не судилось Марусі щастя. Скільки було сподівань, надій на подружнє життя. Дівчина була вірна своєму коханому, дочекалась його із заробітків.
Уже й засватали її “за хорошого чоловіка, та ще її люб’язного”.
Здавалось, так все добре! “Така гульня була, що крий боже, трохи чи не до світу гуляли… ” Та весілля відкладали до осені. Маруся весь час журиться, сумує. Це викликає у мене співчуття до неї.
Так хочеться їй чимось допомогти, розрадити їй душу.
Вона, така покірна, богобоязлива, весь час ніби перебуває у передчутті лиха, горя. Воно й сталося… Дівчина застудилась і померла.
Жаль обох – і її, і Василя.
Маруся – один із кращих персонажів української прози, її окраса і гордість. Вона є моєю улюбленою героїнею.