Мандрівка містами України

З давніх-давен у людей виникло прагнення проникнути в сутність географічних назв. Кожна з них немовби запрошує прочитати її неповторну і приховану віками історію, кличе відгадати покриту нашаруваннями сторіч істину. Народження деяких назв сягає прадавньої давнини.

З тих пір – унаслідок вічної зміни картини світу і розвитку мов – відбулися значні перетворення і в найменуваннях міст. Нерідко вихідну форму слова можна встановити тільки за історичними джерелами або реконструювати мовознавчими методами. Тож я пропоную спробувати підняти

завісу таємниці над іменами найстаріших міст нашої України. Оповідь про заснування Києва містить “Повість временних літ”, за якою (із посилання на старовинну легенду) три брати: Кий, Щек і Хорив та їх сестра Либідь – були засновниками цього міста, нинішньої столиці України. Брати стояли на чолі східнослов’янського племені полян, а на честь старшого брата Кия було названо Київ шляхом додавання до особового імені “Кий” префікса – ів (-евь).

Легендою оповита і назва міста Черніїів. її пов’язують з іменем хороброго сшерського князя Черного, що славився в борні проти хазар. До нашого часу збереглася

в Чернігові Чорна могила – слов’янський курган X століття. За переказами, в ній нібито поховано князя Черного (Чорного), легендарного засновника Чершгова.

Місто Житомир виникло як центр одного з древлянських племен – житичів. Назва міста витлумачується так: “мир (місто) житичів”. Слово “мир” у деяких слов’ян раніше означало “округ, область, світ”. Перші згадки про Ужгород припадають на 903 рік.

З цього часу аж до розпаду Австро-Угорщини його називали Унгвар – “фортеця на річці Унг”, де угорське слово “вар” – “фортеця”, а “Унг” – угорська назва річки. Тепер закріпилася назва “Ужгород”, яку утворили слова “Уж” (назва річки) і “город” (у старому значенні “укріплене місце”). В основу назви Луцьк покладено слова “лука” (“вигін річки, коліно, річкова затока”), бо він розташований на підвищенні і оточений з трьох боків крутими вигинами річки Стир.

За допомогою слов’янського суфікса – ск – утворений відносний прикметник, який перейшов в іменник. Назва Полтави походить від річки Лтави (Олтави) – притоки Ворскли. Можливе й інше витлумачення топоніма: Лтава і Полтава – різночасові найменування того самого населеного пункту; у такому випадку друга назва утворена від першої за допомогою префікса по – Існує припущення^ що Чернівці та Чернігів є якоюсь мірою тезками, бо в основу першого теж покладено особове ім’я Чорний, а формант – івці позначає мешканців. Є ще інша думка: поселення називалося так за чорні на вигляд споруди із землі і дуба.

Данило Галицький, збудувавши у XIII столітті замок на Княжій горі, назвав його іменем сина Льва – так розповідає старовинний переказ. За іншою легендою, Львів заснував сам Лев Данилович, а не його батько. Черкаси названі так з “вини” черкесів, які у XIII столітті переселилися сюди з Північного Кавказу, заклавши біля Дніпра нове поселення. Гадають, що у назві міста Ровно (Рівне) відображається рівнинний характер місцевості, оскільки воно було закладене на рівнині, обрамленій височиною.

Назва Вінниці пішла від слова “віно” (посаг, придане, дарована земля). Це має реальну основу: місто і прилеглі до нього землі в XIV столітті князь Ольгард подарував своїм племінникам. Від злиття двох слів “терен” і “поле” походить назва міста Тернопіль, історія якого сягає 1640 року. Щодо Харкова, то існує декілька припущень з історії походження його назви.

Але більшість дослідників сходиться на тому, що наше місто було названо іменем першого поселенця козака Харка, який заснував хутір на низовинній, болотистій місцевості. З того часу минуло більш як 350 років; і сьогодні гідна слава Харкова сягає далеко за межі України.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Мандрівка містами України