Маковский “Діти, що біжать від грози” (твір по картині)

Перед нами добуток відомого російського живописця Костянтина Єгоровича Маковского. У своїй Творчості художник зверталася до всіляких тем. Зустрічаються в нього й портрети, і жанровий живопис, і зображення історичних подій. Але особливо притягальними, на мій погляд, є полотна, що зображують явища природи й події народного життя, самих людей з народу.

Одна з них – “Діти, що біжать від грози”, що сполучить у собі й замальовку картин природи, і зображення зовнішності сільських дітлахів, і відбиття людських почуттів і емоцій. Розглядаючи

цей добуток, немов бачиш події, що передують відбитому моменту, і починаєш співпереживати його героям, начебто разом з ними попадаєш на цей луг під час грози

На картині ми бачимо сільський пейзаж, що залучає своєю реалістичністю. Буйство лугових трав, ліс, що видніється вдалині, неглибока річечка, що протікає крізь густу рослинність. І тоненький, тендітний місток, перекинений через цю річку. А на містку – сільська дівчинка.

Вона босоніж, у легкому платтячку. Її волосся розтріпав вітер. Ми бачимо, що вона й сама-те не така вуж доросла, але в неї на плечах молодший брат, і вона поспішає вкритися сама й сховати

його від грози, що насувається

Видимо, діти ходили в ліс за грибами або ягодами – у руках у дівчинки кошик. Може бути, вони вже направлялися додому, коли в дорозі їх наздогнала гроза. Імовірно, до села ще далеко, а поблизу немає ніякого вкриття, де можна було б сховатися й перечекати злива

А гроза все наближається. Небо затягнуте сірими грозовими хмарами, з яких от-от поллється дощ. І він обіцяє бути сильним: немає жодного просвіту на небі, жодного проміннячка сонця. Холодний вітер гне трави й пронизує наскрізь легку одежинку. Дівчинка з побоюванням дивиться на небо: бути може, вона побачила блискаючі блискавки або почула гуркоти грому. У її очах тривога.

Адже страшно й небезпечно виявитися у відкритому полі в розпал грози. Однак більше вона боїться за свого молодшого брата, за який вона у відповіді. Хлопчик зовсім маленький. Його ще більше лякають спалахи, що наближаються, і застрашливі громові розкати.

Він, бути може, і не знає ще, що таке гроза й чим вона може бути небезпечна. Але йому дуже страшно. Адже навколо стало так темно, а чорні грозові Хмари нависли так низько! Скоріше б добратися до будинку.

Але він почуває: сестричка його врятує. Він міцно обіймає її своїми малюсінькими рученятами й притискається до сестри всім своїм маленьким тільцем

Напруженість сюжету художник підкреслив умілим підбором похмурих, насичених темних фарб, що нагнітають тривожну атмосферу, що передають небезпеку ситуації, у якій виявилися ці двоє дітей. Враження підсилюється тим, що картина немов наповнена рухом стихії й рухом дітей, що прагнуть утекти від грози, випередити її.

Таке враження зробила на мене картина К. Е. Маковского. І мені здається, його творчість по праву займає гідне місце в ряді великих російських майстрів художнього мистецтва


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Маковский “Діти, що біжать від грози” (твір по картині)