КЛИНОПИРОКСЕН РОГОВООБМАНКОВО БИОТИТОВИЙ ГРАНОДИОРИТ
Головні мінерали породи в досліджуваному шліфі представлені: плагіоклазом, біотитом, кварцом, калієвим польовим шпатом, роговою обманкою. Другорядні: клинопироксен. Акцессорние: сфен, циркон, апатит, рудний мінерал.
Вторинні: серицит і сосюрит по плагіоклазі, каолініт по калієвому польовому шпаті.
Середній кількісний мінеральний ськлад: плагіоклаз – 30%; біотит -20%; рогова обманка – 15%; кварц – 15%; калієвий польовий шпат – 10%; акцессории й другорядні мінерали -10%.
ПЛАГІОКЛАЗ
Плагіоклаз
Показник переломлення плагіоклазу > 1,57 Максимальний кут вгасання Np’: (010) = +16, що відповідає андезину 35 По тріщинах спаяності плагіоклазу розвивається серицит, мінерал з високим позитивним рельєфом, ізометричної форми, з невисокими інтерференційними фарбуваннями.
У центральних частинах
БІОТИТ
Біотит спостерігається у вигляді пластинчастих виділень розмірами до 1 мм. Спайність доконана в одному напрямку. При одному николе характерна різке буро-коричневе фарбування, а так само спостерігається різкий плеохроизм від світло до темно-коричневого. Рельєф середній позитивний.
Шагренева поверхня помітна. Максимальна интеференционная фарбування червона третього порядку, що відповідає величині подвійної променезаломлюваності ng’-np’= 0.052.
Вгасання пряме, подовження позитивне. Плеохроизм по Ng’ фарбування темно-коричнева по Np’ ясно-коричнева. Формула абсорбції: Ng’>Np’ КВАРЦ -і -і Кварц безбарвний, без вторинних продуктів. Зерна неправильної форми розміром до 0.5 мм. Слабко тріщинуватий.
У ськрещених николях дає блідо – жовте інтерференційне фарбування(очевидно через нестандартну товщину шліфа) , дана фарбування відповідає величині подвійної променезаломлюваності ng’-np’= 0.09 Рельєф низький позитивний. Вгасання хвилясте.
КАЛІЄВИЙ ПОЛЕВОЙ ШПАТ
Калієвий польовий шпат – неправильні ксеноморфні виділення розміром 0.6 – 0.8 мм. Прозорий, безбарвний. Показник переломлення < 1.57. інтерференційні фарбування не вище ясно-сірої першого порядку. не гратчастий.
По калієвому польовому шпаті слабко розвинений каолініт. Землистий агрегат.
РОГОВА ОБМАНКА
Неправильні зерна, кристали неясних призматичних обрисів. Сингонія моноклінна. Рельєф високий позитивний, шагренева поверхня виражена добре.
При одному николе мінерал має бурувато-зелене фарбування.
Максимальне інтерференційне фарбування синя другого порядку, що відповідає величині подвійної променезаломлюваності ng’- np’= 0.019. Вгасання косе C: Ng’= 23 градуса. Подовження позитивне.
Плеохроизм від ясно-зеленого до бурувато-зеленого Ng’ – бурувато-зелене фарбування Np’ ясно-зелене фарбування. Формула абсорбції Ng’ > Np’
КЛИНОПИРОКСЕН
Клинопироксен сильно заміщений роговою обманкою форма кристалів короткі призми. При одному николе мінерал має ясно-зелене фарбування. Спайність доконана.
Рельєф високий позитивний. Шагренева поверхня яськраво виражена.
Максимальне інтерференційне фарбування синя другого порядку, що відповідає величині подвійної променезаломлюваності ng’-np’= 0.025.
Вгасання косе C: Ng’= 39. Оптичний знак мінералу визначити не вдалося через відсутність гарного розрізу.
Подовження немає. Плеохроизм слабкий пироксеновий. Формули абсорбції немає.
АКЦЕССОРИИ
Акцессорние мінерали представлені одиничними кристалами розмірами до 0.02 мм. Серед них спостерігаються округлі безбарвні зерна апатиту з високим позитивним рельєфом і низькими інтерференційними фарбуваннями; зерна циркону безбарвні з досить високим рельєфом і високими квітами інтерференції; зерна й неправильні виділення сфену з досить високим рельєфом і аномальним інтерференційним фарбуванням; а так само зерна рудного мінералу. Навколо включень циркону й апатиту в біотиті спостерігається слабка бура радиоционная облямівка.
С Т Р У К Т У Р А П О Р О Д И
Структура породи полнокристаличеськая, среднезернистая. Під мікроськопом це неравномернозернистий агрегат. Вторинні зміни виявлені умереннно й нервномерно: так плагіоклаз місцями сильно заміщений вторинними мінералами й досить помітно виділяється цим серед інших мінералів.
Варто відзначити ще, що клинопироксен частково або повністю в більшості випадків замешен роговою обманкою.
Мінерали даної породи сильно оплавлені й досить ськладно точно виділити порядок кристализации. Чіткого ідіоморфізму не зустрічається.
Плагіоклаз часто утворить зрощення, проміжки між якими іноді заповнені ксеноморфним кварцом або калієвим шпатом. Іноді зустрічаються таблички плагіоклазу повністю вросшие в плагіоклаз (мал. 1) . Стосовно біотиту плагіоклаз проявляє слабкий ідіоморфізм(мал. 2) . Сратаний з іншими мінералами, які могли б пояснити послідовність кристалізації не виявлено.
Кварц і калієвий польовий шпат ксеноморфни друг до друга й можна припустити, що вони утворювалися в одночасно. Кварц і калієвий польовий шпат очевидно утворилися пізніше клинопироксена оськільки часто зустрічаються зерна клинопироксена вросшие у кварці або калієвому польовому шпаті(мал. 2) .
Положення рогової обманки й біотиту характеризується тим, що вони спостерігаються в тісному взаємному зрощенні. Іноді можна бачити в цих двох мінералів гаданий ідіоморфізм по відношенню світло-кольоровим мінералам, він обумовлений високою силою кристаллизационного росту даних мінералів(рис1,2,3) . Іноді видні ознаки метосамотичеського утворення біотиту по роговій обманці, коли пластинки біотиту розвиваються по краях зерен рогової обманки у вигляді неправильних виділень. Це свідчить про тім що біотит утворювався трохи пізніше рогової обманки(мал. 4) .
Клинопироксен почав утворюватися очевидно трохи плагіоклазу, але раніше інших мінералів, про що свідчать часті включення зерен клинопироксена в інших мінералах(мал. 2,3) . Так само характерною рисою є сильне заміщення клинопироксена роговою обманкою(мал. 4) .
Акцессории в більшості випадків присвячені до агрегатів рогової обманки й біотиту й звичайно утворять у них неуважні включення(мал. 5) . Ознак, які дозволили б установити порядок кристалізації акцессорий виявити не вдалося. Але з огляду на їх тісну взаимною асоціацію, можна умовно вважати, що вони утворилися одночасно.
Все ськазане вище про структуру даної породи дозволяє визначити її мікроструктуру, як гипидиоморфнозернистую.
На основі аналізу структури порядок виділення можна вважати наступної. Кристалізація магматичного розплаву почалася з виділення плагіоклазу при високій температурі, на що вказує оплавленность зерен мінералу. за тим кристалізувався клинопироксен, а за ним одночасно виділилися кварц і калієвий польовий шпат.
За тим на пневматомагматичеськом етапі утворилися темноколірні й акцессорние мінерали. На початку виділилася рогова обманка, а за нею біотит і акцессории.
Автогидротермальний етап виявився у виділенні серициту й сосюрита по плагіоклазі, каолініту по калієвому польовому шпаті.
Вростания плагіоклазу в калієвому польовому шпаті, зросток біотиту й рогової обманки, зерна сфену й рудного мінералу
(2 votes, average: 4.00 out of 5)