(1 вересня 1922 р. – 12 червня 2008)
Магера Микола Никанорович – український письменник.
Народився 1 вересня 1922р. в с. Могилівка, тепер у складі м. дунаївці Хмельницької області.
Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив 1951р. Київський університет. Учителював, працював у системі народної освіти.
Пише здебільшого для дітей – вірші, казки, оповідання, повісті.
В 1989 р. вийшла в світ повість М. Магери “Кам’янецькими стежками”, в якій оповідається про прибуття Тараса Шевченка до Кам’янця-Подільського. В повісті митець
В значній мірі творчість Миколи Магери була стосувалася дитячої літератури. Ось деякі з його творів:
“Пастушки”; “друзі”; “Зелені паляниці”, до якої увійшли новели, оповідання, казки; Повість “З давніх літ”; Казка “Хоробрі з Найхоробріших”.
В 2003 р. Микола Магера випустив книжку “Безсмертний корінь”, присвячений 600-літній річниці свого рідного міста дунаївці. В казці “Квітка папороті” (2006 р.), письменник через художній прийом (використання сну) розкриває жахіття тоталітарної системи.
Миколою Магерою написані також і драматичні твори, що увійшли у збірку “Їх щастя попереду”. Автор також написав повість “Мій Т. Г. Шевченко” та “Пісня про кохання”.
Окремі твори М. Магери перекладено російською мовою.