М. Ю. Лєрмонтов. Мій демон

У світовому мистецтві є теми й образи, які хвилювали людей протягом багатьох століть і будуть хвилювати завжди. Одна з таких вічних тем – нескінченний двобій добра зі злом, що виражається в протистоянні Бога й Сатани. Найбільші майстри мистецтва міркували у своїх добутках про причини й суть цього протиборства, билися над питаннями: чи вічно зло? як його перемогти? де брати сили, щоб уникнути спокус?

Образ Демона хвилював М. Ю. Лєрмонтова з юного віку й не залишав його протягом всього творчого життя. Ще в стінах Московського Шляхетного пансіону

в 14 років поет став робити начерки добутку про Демона. Більше десяти років віддав Лєрмонтов роботі над поемою, але при його житті вона так і не була надрукована

Творчий процес був болісний. Мінявся не раз жанровий задум: ранні віршовані начерки перемежовуються замітками, що свідчать про коливання автора між лироепическим оповіданням, прозою або сатиричною повістю у віршах про пригоди злого духу. Від редакції до редакції змінювалися місце дії й характер героя. І лише до останнього варіанта 1839 року остаточно визначився задум, ідейне зерно якого висловилося в першому рядку поеми: “Сумний Демон, дух изгнанья…”

Але навіть і цю редакцію твору Лєрмонтов не вважав остаточно завершеної: вуж занадто неосяжний і могутній образ Демона, що занадто багато зла приносить людству. Тому Лєрмонтов і викликував у вірші “Мій демон”:

И гордий демон не відстане,

Поки живу я, від мене…

Поема М. Ю. Лєрмонтова – сложнейшее філософський добуток, повний міркувань про добро й зло, про життя й смерть, про землю й небо, про гордість і презирство до людей, про ненависть і любов. Усе піддається в ній сумніву, у ній звучать гіркі слова про життя людей і їхніх пороків, розкривається трагізм безвір’я, гордині, изгнанничества.

Перед нами на уроці коштує мета, по складності своїй відповідній поемі Лєрмонтова: уважно вчитуючись у текст добутку, проникнути в задум автора, простежити за художнім рішенням вічних проблем, збагатити себе духовно й морально.

Поема “Демон” починається рядком, що незмінної зберігалася у всіх редакціях цього добутку:

Сумний Демон,

Дух изгнанья…

Визначення “сумний” є ключовим для розуміння сутності Демона: у його душі нерозв’язний конфлікт, він раздираем суперечливими почуттями.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

М. Ю. Лєрмонтов. Мій демон