Люди для Ліні друзі або вороги?

Твір по повісті В. Близнеця “Звук павутинки”. Читаючи добутку В. Близнеця, безумовно, переконуєшся, що він був дитячим письменником. Його герої вміють мріяти, бачити навколишній світ і розуміти його. Таким виникає перед нами головний герой повести “Звук павутинки” Ленька.

Він чує звук павутинки, оберігає разом зі срібним чоловічком Вишневі Пушинки від піратів; воює із Сопухою… Він – чаклун, тому що вміє створювати крилаті дерева. Вони народжуються з димаря й мандрують над балкою. Ленька – мрійник, тому що мріє, що десь далеко

є ліс із блакитних ялин, море і його пароплав

У хлопчика немає друзів, таких ровесників, як він. Тому й шукає він їх у природі, в окремих предметах. Так, гуляючи в саду, Ленька іноді йде до ріки.

Якщо довго дивитися у воду, то із самого дна випливають дві особи – Адам і Ніна. Кожного з них герой уявляє по своєму: Адам – величезний, начебто козацька могила, а Ніна – тонка, прозора, звучить, як звук павутинки на вітрі

Ленька уміє дружити як з фантастичними істотами, так і з живими істотами й людьми. Але люди в його житті іноді відіграють трагічну роль. Одним із сусідів хлопчика є старий мисливець Глипа. Це

якийсь дивний чоловік: удень, коли люди працюють, він спить, а вночі – товчеться. Саме він один раз увечері й убив Ленькиного товариша – собаку Рекса.

Тварини було розумним і вміло смішити людей. Ленька бачить його й дружить із ним навіть після смерті. Мати не розуміє сина, він дивує її своїми словами: “…пес живої для мене, живий і всі!”

Але в житті Леньки все-таки з’явився друг. Це була тонкий і дуже худа людина, що просвічувався на сойці й здавався безтілесним. Кликали його Адам, він – безнадійно хворий, приїхав з міста до баби Сирохе. Здається, між ними немає ніякої різниці у віці.

Тому що Адам не втратив дитячої здатності бачити навколишній світ. Він назвав Леньку капітаном третього рангу. Він розповів йому, як зробити штучне сонце, щоб воно світило сильніше, ніж сьогодення.

На жаль, ця дружба була не довгої, але від її було багато користі для Леньки. На уявній карті миру з’явилася нова ріка Лопотиха, на ній загата. Незабаром хлопчик одержав дивну посилку, а в ній “…зелені й спілі шишки, пузатенькі жолуді…товстий шматок соснової кори, …велике перо – журавлине або лелечине…” Для чого це й від кого? Адже нічого подібного не буває в рідному степовому селі маленького Леньки. Безумовно, всі герої добутку – неймовірно мрійливі й дуже відповідальні.

Давайте візьмемо для себе усе краще, що було в їхніх душах і серцях!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Люди для Ліні друзі або вороги?