У творі Антона Павловича Чехова “Вишневий сад” перед нами розкриваються такі человеческие якості, як холодний розрахунок і його, здавалося б, антагоніст – яскраво виражений (але не завжди щирий) альтруїзм. Лопахин пропонує вирубати вишневий сад, що являє собою сімейну цінність сім’ї Раневских, нерозривно пов’язану з минулими поколениями. Варячи ж, навпроти, бажає зберегти його заради щиросердечного спокою Любові Андріївни, що ассоциирует маєток і прилягаючий до нього сад з безвізвратно збіглими часами своєї молодості, а також
Усе здається гранично ясним: Варячи – положительний персонаж, Лопахин – негативний. Згідно поверхностному враженню, що складається при першій же спробі “оцінити” ту атмосферу, який “живе й дихає” кожний з вищезгаданих персонажей, читачеві може здатися, що Варячи – приклад яскраво вираженого альтруїста.
Вона звикла “носити” образ людини, що звершенно безкорисливо й, здавалося б, одержуючи від цього искреннее задоволення, піклується про кожному мало-мальськи знайомому людині Лопахин же – персонаж заведене негативний, з перекрученою системою
Реакція Вари, такої “доброчесної” дівчини, нелогічна й протиприродна для неї: “Будинку людям є нема чого, а ви йому віддали золотий? ” Виходить, якщо человек ходить у потасканому кашкеті й виглядає злегка п’яним, то він уже не є людиною, що бідує в їжі? Цей епізод розкриває щиру сутність Вари, виникає підозра в нещирості її турботи про других, у переслідуванні особистих інтересів Такі, як з’ясовуються, споконвічно схожі характери з яскраво вираженим підприємницьким початком, де в основі всіх учинків і помислів лежить прагнення до власної вигоди й задоволення особистих амбіцій (“Я купив маєток, де дід і батько були рабами”), все-таки не можуть бути разом (адже Лопахин так і не робить передложение Варі). І Варячи, і Лопахин занадто самолюбиви, щоб створити сім’ю, у якій неминуче прийде піклуватися про інтереси іншої людини.
Чи можуть ка кие-або матеріальні цінності (будинок, сад або що-небудь інше) оцінюватися настільки високо, щоб людина заради них зміг пожертвувати духовними потребами близьких йому людей, їхнім відношенням і увагою, і почати нове життя, повну гордості, самовдоволення й егоїзму? На це питання й намагається знайти відповідь каждий людина, що відкриває для себе мир чеховських персонажей.