Зовсім інший характер представляють нам як сама особистість, так і вся діяльність графа де Торено: це справжній аристократ до мозку костей, витончено витончений у кожному русі, схильний до сибаритства, що звик оточувати себе грандіозною розкішшю у всіх дріб’язках домашньої обстановки, що охоче відвідує великосвітські салони, великий аматор дамського суспільства, – але разом з тим і вченим істориком, і глибокий мислитель, і державний діяч. Чи була в цій аристократичній душі щира любов до народу, – ми не знаємо, але що граф де Торено розумів
Ще в самій ранній юності віддавшись на волю того могутнього потоку, що нестримно захоплював до боротьби всі кращі молоді сили Іспанії, граф де Торено, може бути, внаслідок своєї природної розсудливості, не змінив і в дозрілих літах національним богам, устояв проти реакції й не спалив того, чому поклонявся в пору гарячого ентузіазму. Він зробив тоді ще більше, увічнив у
Він сприяє спробам увести в Іспанію той же режим, хоча й повинен би бачити всю його незастосовність, при своєму глибокому знанні національного характеру. Але варто лише пригадати його гарячі протести проти духівництва, його позитивна вказівка на Мендисабала, як на свого спадкоємця в міністерстві фінансів, і в нас уже не залишається, ні найменшого сумніву, що він передбачав заздалегідь, як благотворно вплине на іспанський народ розпродаж з торгів монастирських имуществ. На нашу думку, самий образ дій графа де Торено при всіх обставинах, що впливали так чи інакше на Майбутнє країни, ясно показує, що, незважаючи на свій аристократичний склад, він скоріше може бути названий замаскованим революціонером, чим дійсним прихильником помірності
З видатних осіб вищого середовища, що присвятили себе служінню літературі, ми назвемо ще герцога де Фриас, цього невтомного мецената, що не переставав у весь даний період з’єднувати навколо себе, заохочувати й підтримувати молодих поетів, які дружно сплели в 1830 році нев’янучий поетичний вінок на могилу його дружини. Добра пам’ять o ньому повинна зберегтися в історії іспанської літератури саме в силу тієї гарячої, щирої участі, з яким він ставився до її представників; що ж стосується його власних добутків, давно вже забутих од, послань і романсів, – іте краще так і залишити їх взабвении.
Від літераторів, високо поставлених по народженню, перейдемо до тих, які піднялися за допомогою своїх особистих якостей
(1 votes, average: 5.00 out of 5)