ЛІТЕРАТУРА ЯК ВИД МИСТЕЦТВА

ЛІТЕРАТУРА ЯК ВИД МИСТЕЦТВА

Мистецтво не має меж.

Вильям Шекспір

Минають роки й століття, змінюються люди та країни, зникають одні й народжуються інші цивілізації. Ми ввійшли в стрімке XXI ст., яке дивує технічними винаходами й науковими відкриттями. Однак якби не змінювався світ, великим духовним надбанням людства завжди залишається мистецтво, що не підвладне часові.

Матеріальні речі (будинки, автомобілі, одяг, взуття та ін.) швидко “старішають” і відходять, а витвори мистецтва ніколи не втрачають свого значення. У них закарбовані

вічні цінності людства, важливі для розвитку кожної особистості. Як слушно зазначив Й. В. Гете, “мистецтво допомагає людині стати людиною й знайти сенс свого існування”.

Мистецтво виникло в сиву давнину, коли давні люди почали малювати в печерах, вирізьблювати на камінні й кістках сцени зі свого життя, танцювати, співати й поетично розповідати про навколишній світ і самих себе. Навіть тоді, коли ще не було писемності, прагнення краси вже було притаманне людям. Воно стало основою мистецтва.

Мистецтво є процесом творення особливого художнього світу, що подібний до реального світу, але водночас відрізняється

від дійсності, бо розбудований за законами краси й має власні закони розвитку. Мистецтво – це ще й особливий спосіб пізнання світу та людини, форма спілкування, діалог (автора й того, хто сприймає мистецтво, а також багатьох людей різних поколінь, країн і культур між собою). Мистецтво звернене до людських почуттів, упливає на них і формує внутрішній світ особистості та її моральні якості, тобто виховує.

Воно допомагає людині сформувати естетичний смак (уміння розрізняти красиве й потворне, художнє та нехудожнє, оцінювати твори, орієнтуватись у світі мистецтва) й отримати велику насолоду від творів мистецтва.

Властивістю мистецтва є його образність – утілення в конкретних формах певних уявлень про світ, життя, людські стосунки, ідеали, цінності.

Музика, живопис, література, скульптура, архітектура, театр, кіно та інші витвори людської майстерності – усе це види мистецтва, що виробила людська фантазія. Вони споріднені між собою. У них виявляється найголовніша ознака мистецтва – краса, що не втрачає своєї значущості за будь-яких змін у суспільстві.

Краса слугує не фізичним, а духовним потребам особистості, тому мистецтво потрібне тим, хто шукає сенс життя, своє місце у світі, ідеал.

Водночас види мистецтва відрізняються між собою за способом сприйняття, матеріалом і співвідношенням із часом і простором. Види мистецтва ми сприймаємо по-різному: музику – слухаємо, живопис і скульптуру – споглядаємо, театральні вистави та кіно – дивимось і слухаємо одночасно. Крім того, види мистецтва розрізняються тим матеріалом, яким користується митець.

Наприклад, письменник послуговується словом, композитор і музикант – звуками, художник – фарбами. Різниця між видами мистецтва відчувається в часовому й просторовому вимірах. Так, література та музика здатні розкрити життя людини протягом тривалого часу.

А живопис, скульптура, архітектура й графіка фіксують тільки певний момент предмета, явища чи стану людини. У мистецтві хореографії, театру та кіно важливими є і простір, і послідовність у часі.

Художня література – один із найважливіших видів мистецтва. Оскільки основним матеріалом літератури є слово, то її називають мистецтвом слова, або словесним мистецтвом. За допомогою слова можна не тільки змальовувати навколишній світ, а й вибудувати світ уявний, створити художній образ і нову художню реальність.

Завдяки багатозначності художнього слова літературні твори можуть прочитуватися по-різному в будь-які часи. Це забезпечує невмирущу цінність літератури.

Мистецтво слова завжди приховує таємницю й надихає людей на добро та красу.

Мистецтво – 1) одна з форм суспільної свідомості; 2) вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, утілюючи духовні ідеали (митця, народу, епохи, людства); 3) у широкому значенні – досконале вміння в якійсь справі або галузі, майстерність.

Література (художня) (з латин, litterа – буква, літера) – 1) сукупність писаних і друкованих художніх творів народу, епохи, людства; 2) різновид мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність засобами слова.

Функції художньої літератури як виду мистецтва:

– пізнавальна (дає змогу пізнати світ і людину); – виховна (виховує моральні якості й естетичний смак); – естетична (розбудовує світ за законами краси; створення яскравих художніх образів, у яких утілено уявлення про життя та духовні ідеали); – гедоністична (дає насолоду від процесу читання й осмислення прочитаного).

Українське слово мистецтво походить від німецького Master (майстер), яке утворилося від латинського magister (навчитель). Наприкінці XIX ст. це слово ввела в широкий обіг Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач) – відома письменниця й перекладачка, громадська й культурна діячка. Людину, яка створює шедеври мистецтва, українською мовою називають митцем (якщо це чоловік) і мисткинею (якщо це жінка).

Для обговорення

Виразно прочитайте висловлювання видатних людей про різновиди

Мистецтва. Як ви зрозуміли ці вислови?

1. Музика – посередник між духовним і чуттєвим життям людини (композитор Людвіг ван Бетховен).

2. Живопис – це вираження невидимого через видиме (художник Ежен Делакруа).

3. Скульптура – це правда, яка стає зримою й об’ємною (скульптор Огюст Род єн).

4. “Ну що б, здавалося, слова… / Слова та голос – більш нічого. / А серце б’ється – ожива, / Як їх почує!..” (поет Тарас Шевченко).

Творче завдання

1. Складіть власне висловлювання про літературу як вид мистецтва (усно).

2. Складіть речення зі словом митець (або мисткиня).

Перевірте себе

1. Як ви розумієте поняття мистецтво? Назвіть Його основні ознаки.

2. Які види мистецтвави знаєте? Чим вони подібні та чим відрізняються?

3. Чим вирізняється художня література від інших різновидів мистецтва?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ЛІТЕРАТУРА ЯК ВИД МИСТЕЦТВА