Лірвак з-над Сяна

“Лірвак з-над Сяна” – літературно-художній альманах, виданий у Пряшеві 1852 як пряме наслідування сербських видань народною мовою. Замість програмової передмови видавець П. Леонтович вмістив уривки з брошури сербського літератора І. Субботіна, присвяченої основоположникам національної,, словесності Д. Обрадовичу і Вуку Караджичу, з власними коментарями, присвяченими заслугам І. Котляревського та М. Максимовича перед українською літературою. Проблеми творення рідної літератури на народній основі порушили, спираючись на авторитети І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Максимовича, О. Бодянського, П. Леонтович у статті “Кілька слів о формах нашего язика і о писовні” та І. Лозинський у статті “Критика” з основною правописною порадою: писати так, як говорить народ.

Своєрідною ілюстрацією до цих настанов був передрук українських народних пісень зі збірок М. Максимовича (“В кінці греблі шумлять верби”), кілька оригінальних (здебільшого художньо недосконалих) віршів та побутово-етнографічне оповідання “Чиє серце, того правда”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)
Лірвак з-над Сяна