Лірично-побутові пісні

Усі лірично-побутові пісні за змістом поділяють на дві великі групи: Родинно – побутові;

– суспільно-побутові.

Родинно побутові Пісні відображають особисте життя людини ( Кохання, життя в сім’ї родинні стосунки, драми, конфлікти та ін.). У суспільно-побутових (соціально-побутових,

Відображене суспільне життя, вони відтворюють життя не окремої особи, а певної со ціальної групи населення (козаків, рекрутів, бурлаків, чумаків та ін.).

Окрему групу народних пісень становлять Коломийки.

Соціально-побутові (суспільно-побутові

пісні)

У соціально-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя, класовими суперечностями, боротьбою проти іноземних загарбників та феодально-капіталістичного гноблення. Узяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буття народу. У них особливе виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії пре справедливий суспільний лад.

Жанрово-тематичне розмаїття: Козацькі;

– чумацькі;

– кріпацькі;

– солдатські;

– бурлацькі; заробітчанські.

Козацькі

пісні

Козацькі пісні виникли в XV – XVI ст. з появою козацтва й увібрали в себе інформацік про історичні реалії доби: боротьбу з нападниками, перемоги й поразки козацького війська. чужинську неволю, рабство та ін.

Козацькі пісні витворюють ліричний образ козака – типового представника Запорізько: Січі, передають романтику козацької волі. Найпоширеніші Теми козацьких пісень: Прощання козака з рідними та його від’їзд із дому, мотив ностальгії за рідною домівкою,

– мотив небезпеки, що постійно загрожує козакові,

– тема смерті. Козацькі пісні:

-Гомін, гомін по діброві”,

“Ой на горі та женці жнуть”,

“Стоїть явір над водою” та ін.

“А вже літ більш двісті”,

“їхав козак містом”,

“Козак від’їжджає” та ін.

У цих піснях звеличена воля, воїнська звитяга, патріотичний дух, безстрашність, від даність справі національного визволення; оспівано козацьку славу.

У козацьких піснях використовуються традиційні для українського фольклору симво ли:

Калина – символ України;

Явір – молодий хлопець, козак, лицар;

Могила – своєрідний обеліск козацької слави.

Чумацькі пісні

За тематикою й поетикою вони близькі до козацьких.

Чумакування як суспільне явище виникло приблизно в той самий час, що й козацтво. Уже з XV ст. в Україні відомий торгівельний промисел чумаків, які волами їздили до берегів Чорного й Азовського морів. Це була важка й небезпечна справа, але водночас овіяна романтикою далекої дороги, безмежного степу, моря. Найпоширенішими предметами торгівлі були сіль, риба, віск, дьоготь, прянощі та ін.

Чумацькі пісні В дорозі співали самі чумаки.

Найпоширеніші теми чумацьких пісень (більшість споріднені з темами козацьких пісень):

– від’їзд у дорогу;

– приготування до довгої подорожі;

– прощання з родиною;

Пригоди чумаків (тяжка зимівля, повернення додому тощо);

Гуляння після повернення, застереження дівчатам не закохуватись в чумака, висміюється чумакова жінка, яка гуляє, поки чоловіка нема вдома (у жартівливих чумацьких піснях) та ін.

Чумацькі пісні:

“Ой у степу криниченька”,

“Буркун-зілля,

“Волики”,

“Гуляв чумак на риночку”,

“їхав чумак із Криму додому”,

“Над річкою бережком”,

“Ой у полі криниченька”,

“Ой ясно, ясно сонечко сходить”,

“Ох і не стелися, хрещатий барвінку” (Поїхав чумак та в Крим на базар),

“У Києві на ринку” та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)


Лірично-побутові пісні