Ліричний герой пушкінського циклу

У пушкінознавстві неодноразово відзначалося, що на рубежі 1830-х рр.

Творчість Пушкіна здобуває нову якість, що повною мірою

Виявляється під час Болдинской осіни 1830 р., коли – протягом

Двох місяців – з-під пера поета виходить ціла бібліотека добутків.

Втім, деякі з них (друга частина “Євгенія Онєгіна”, “Маленькі

Трагедії”, казки) з’явилися втіленням задумів попереднього років, що саме але

Собі дозволяє відсунути границю досліджуваного періоду до більше ранніх

Рокам.

Нам представляється, що новий

поворот творчого розвитку Пушкіна

Досить чітко позначився в 1828 р. Цей рік був помітною віхою не

Тільки в зовнішньої, але й у внутрішній, духовній біографії поета. У серпні

1827 р., завершуючи першу частину “Євгенія Онєгіна”, Пушкін скаже:

Пізнав я глас інших бажань.

Пізнав я нову

Сум:

Для першого років мені сподівань,

А старої мені

Суму жаль.

Пушкінська поезія схоплювала сам плин життя. суперечливої, але не

Безпросвітно-Похмурої. Показово щодо цього вірш

“Царскосельская статуя”, у якій “дельвиговское” початок цілком очевидно:

Тут його улюблений розмір,

його вміння накинути на сучасність покриви

Стародавності, властива йому пластична скульптурність вірша. І все-таки це

Не імітація чужого стилю, а його пушкінське вільне засвоєння:

Урну з водою упустивши, об стрімчак її

Діва розбила.

Діва сумно сидить, дозвільний тримаючи черепок.

Чудо! не сякнет вода, виливаючи з урни розбитої:

Діва. над вічною злякайся, вічно сумна сидить.

Пушкін, завжди надзвичайно що уважно ставився до зближень дат, не

Міг пройти повз зазначений збіг: воно підкреслено паралелізмом двох

Строф. Однак дивне зближення дозволяє Пушкіну гостріше відчути

Сутнісна відмінність двох історичних подій, на відміну від інших

Сучасників, впрямую уподоблявших похід Олега й російсько-турецьку війну

1828-1829 р. Жанр казки у Творчості Пушкіна вкрай різноманітний. На

Рубежі 1820-х рр. він звертається до жанрів богатирської казки-поеми. Пушкіна

Початку 1830-х рр. казка – не тільки традиційний народно^-поетичний

Сюжет, але, у певному змісті, своєрідний кут зору на

Дійсність. Фантастичний елемент у пушкінських казках визначає

Торжество морального ідеалу, часом недосяжного й реальної

Дійсності, але – відповідно до народної моралі – у принципі

Необоримого.

Пушкінська творчість рубежу 1830-х рр. убирає в себе

Відсвіт обох позначених тут сторін життя й тим самим – чим далі, тим

Усе в більшій мері – здобуває тривожну, трагедійну спрямованість.

Роман завершений Пушкіним в 1831 р., коли була вибудувана нова композиція

Заключної глави й усього добутку (у складі восьми глав). Більше

Лаконічними, але й більше ліричними стають тепер перші строфи,

Присвячені царскосельским юнацьким враженням. З “Подорожі Онєгіна”

Сюди переносяться чотири строфи, що містять співчутливе протиставлення

Онєгіна “середньому” світській людині й зближуючого Онєгіна із Чацким (“Він

Вернувся й потрапив, як Чацкий, з корабля на бал”). У Царському Селі

Дописано кілька строф. Написане 5 жовтня 1831 р. “Лист Онєгіна до

Тетяні” підкреслило дзеркальну композицію роману. Фабула роману

Обривається навесні 1825 р. Не забудемо, що, подумки продовжуючи долю

Онєгіна, Пушкін перед – думав, що він здатний на героїчну загибель.

Закінчення роману “Євгеній Онєгін” дорого далося Пушкіну, зажадало від

Його вищої напруги творчих сил. Не можна не помітити, що в 1831-1832

Рр. у творчості Пушкіна наступає свого роду пауза: у ці роки написана

Лише “Казка про царя Салтане” і кілька віршів. Історизм

Творчого методу Пушкіна в 1830-е рр. здобуває нова якість. При

Відносному затишку в сфері художньої творчості вражає

Грандіозність пушкінських задумів історичних творів 1831-1832 р.:

Історія французької революції, Історія України, історія Петра 1.

Болдинская осінь, за своїм значенням у творчій біографії Пушкіна не

Уступающая більше знаменитої, першої. Лірична сповідь цієї пори – не

Опубліковане при житті поета вірш “Осінь”.

Перші октави,

Розвинені в 1830 р. у Болдіні в поему “Будиночок у Коломне”, написані

Пушкіним трохи раніше. Відомий чорновий автограф рядків, тісно зв’язаних

Тематично з початком болдинской поеми. В “Будиночку в Коломне” Пушкін

Освоював якісно іншу – оповідальну – октаву. Замість єдиної

Синтаксичної конструкції, що обіймає всю строфу. Під час Болдинской

Осіни Пушкін накидав замітку про “Графа Нулине”: “Наприкінці 1825 року

Перебував я в де-ревне. У паперах Пушкіна збереглася виконана їм

Обкладинка до циклу болдинских п’єс 1830 р., на якій одне за іншим було

Намічено кілька назв: “Драматичні сцени”, “Драматичні нариси”,

“Драматичні вивчення” і, нарешті, “Досвід драматичних вивченні”.

Продовжуючи “досвід драматичних вивчень”, що випливає п’єсу циклу Пушкін

Відкриває епіграфом з ” Дон-Жуана”, опери Моцарта: “Л е порелл про: ПРО

Любезнейшая статуя командора! На початку 1828 р.(тобто в той рік, коли

Пушкін записав ст-роки з “Кам’яного гостя” в альбом М. Шимановской) в

Чорновому варіанті строфи XI глави сьомий “Євгенія Онєгіна”, де Мова йде

Про заміжжя Ольги, у тім же ключі пригадується Ленский: . . . з могили

Не вийшла в цей сумний день Його Тінь, що ревнує, И в пізню годину, Гимену

Милий, Не злякали молоді Сліди явищ гробових

.Серед добутків

Пушкіна “Анджело” коштує особняком,

Жанр його в пушкінській творчості не

Має аналогії. “Анджело” переробка шекспірівської комедії, і порівняння з

Нею допомагає виявити оригінальність пушкінського трактування класичного

Сюжету. Пушкіна – на відміну від Вольтера – ретельно проробляє

Характери своїх героїв, хоча й підкоряє їх одній домінуючій рисі.

Такі “предобрий, старий Дук”; “Луцио, гуляка безтурботний. У сьомому

Томі “Історії держави Російського” Пушкіна звернув увагу на наступне

Міркування Карамзина: “Два государі, Іоанн і Василь, уміли навіки вирішити

Долю нашого Правління й зробити Самодержавство як би необходимою

Принадлежностию Росії, единственною основою цілості її, сили,

Благоденства. У дослідницькій літературі я майже не знаходжу робіт, в

Яким “Пісні західних слов’ян” були б поставлені в контекст творчості

Пушкіна 1830-х рр. і осмислений як цілісний пушкінський добуток.

Просвітительське подання про розумні тенденції історичного процесу

Було збережено Пушкіним протягом усього його творчості, але на рубежі

1830-х рр. він усе з більшою тривогою придивлявся до озиваються в

Повсякденного, приватного життя сучасників результатам історичних подій,

Осягаючи складну діалектику історичного руху, Щодо цього по

Загальної своєї думки “Пісні. . .” розвивають у своєрідній формі ті ж ідеї,

Які втілені в “Піковій дамі” і в “Мідному вершнику”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)


Ліричний герой пушкінського циклу