Ліна Костенко – Українське альфреско (АНАЛІЗ)

Аналіз твору

Ліни Костенко “Українське альфреско”

1989 р.

Літературний рід : лірика.

Жанр : ліричний вірш.

Вид лірики : філософська.

Провідні мотиви : розрив живого зв’язку між поколіннями, між селом і містом.

Віршовий розмір : ямб.

Літературознавці про твір. Альфреско – це фреска, виконана водяними фарбами по сирій штукатурці, часто з ідилічним сюжетом. Ось і тут постає нібито ідилія традиційного українського сільського світу.

Щоб змалювати його, авторка використовує відомі кожному українцеві з дитинства

фольклорні образи-архетипи1 – шлях, долина, біла хатка, дід і баба, курочка ряба, лелека та інші.

Одначе поступово в цій лагідній, милій картині вгадуємо страшну трагедію героїв, усієї нашої нації – розрив живого зв’язку між поколіннями, між селом і містом. У діда й баби “сусідські діти шовковицю їдять”, свої ж діти й онуки не приїжджають, гордують, цураються. Світ, у якому живуть старенькі, казково чарівний, світлий, затишний.

Але нема кому розказувати казку про курочку рябу, “остання в світі казка сидить під образами” – з відходом господарів увесь цей дивосвіт, це осердя української душі зникне.

Трагізм ситуації підкреслює останнє щемливе уособлення: “Навшпиньки виглядають жоржини через тин” (В. Пахаренко).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Ліна Костенко – Українське альфреско (АНАЛІЗ)