ЛІКАР ВСЕЗНАЙ
Німецька народна казка Колись давно жив на світі один бідний селянин. І прозивали його Рак. Якось він запріг пару волів, одвіз до міста хуру дров і продав одному лікареві за два таляри. Скинув дрова на подвір’ї й зайшов до світлиці по гроші, а лікар якраз сидить обідає. Селянин побачив, як він смачно їсть та солодко п’є. І йому самому закортіло стати лікарем.
Отож постояв він трохи та й питає, чи не можна б і йому лікарем зробитися. – Чом ні! – відказав лікар. – Це не таке хитре діло. – А що ж для цього потрібно? –
Наказав пан запрягати коні, приїхав просто до селянина й питає, чи це він лікар Всезнай. Селянин
Посадив обох у карету, і поїхали. А як приїхали до пана, то там на них чекав уже накритий стіл, і пан запросив лікаря пообідати разом. – Гаразд, – сказав селянин, – але жінка моя також нехай сідає. – І вони сіли їсти. Коли перший слуга вніс смачну страву, селянин штовхнув жінку під бік і сказав: – Грето, це перший.
Він хотів сказати, що це перший приніс їжу, а слуга подумав, що лікар хотів сказати: “Це перший злодій”. Воно й справді було так, отож слуга страшенно злякався і сказав своїм приятелям, із якими разом украв гроші: – Лікар усе знає, кепська справа, він сказав, що я був перший. Другий зовсім не хотів нести їжу, але мусив.
Щойно він увійшов із таріллю, селянин знову штовх свою жінку й каже: – Грето, це вже другий. І цей слуга неабияк злякався та хутчій вийшов з кімнати. І з третім вийшло те саме. Селянин знову сказав: – Грето, це третій. Четвертий уніс накриту покришкою миску. Пан тоді обернувся до лікаря й мовить: – Ану покажи тепер своє мистецтво і вгадай, що лежить в цій мисці.
Звідкіль же сердешному було знати, що в тій накритій мисці? Він подивився на миску і скрушно вигукнув: – Ох, бідний Раче, попався нарешті! А в мисці якраз і справді були раки. Пан скрикнув у подиві: – Ти ба!
Та він же знає все! І де мої гроші, також знає! Слугу взяв великий страх. Він моргнув лікареві, мовляв, вийди на хвилинку, і коли той вийшов, усі четверо слуг признались йому, що це вони вкрали гроші, й пообіцяли показати, де вони сховані, а його добре винагородять, тільки хай їх не виказує, бо вони тоді пропащі. І вони справді повели його туди, де були сховані гроші. Лікар, радісінький, вернувся до пана, сів за стіл і сказав: – Пане, тепер я хочу попитатися в своєї книги, де саме заховано гроші. Тим часом п’ятий слуга заліз у піч, щоб підслухати, чи справді лікар ще щось знає.
А той сів собі, гортає буквар, шукаючи півника, і ніяк не може його знайти. Нарешті каже: – Чого ще й ти ховаєшся, все одно вилізеш! А слуга в печі подумав, що це про нього, з переляку вискочив і кричить: – Він знає все!
Ну, тоді лікар показав панові, де його гроші, але не сказав, хто їх украв, отримав і від пана й від злодіїв чималу винагороду і прославився на весь край.