Лічилки. Ігри. Урок-гра

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи

2 КЛАС

ІГРОВИЙ ДИТЯЧИЙ ПІСЕННИЙ ФОЛЬКЛОР

Урок 3

Тема. Лічилки. Ігри. Урок-гра

Мета: активізувати та закріпити знання учнів про усну народну мудрість світу; ознайомити з лічилками та іграми народів світу; розвивати уяву, пам’ять, мислення; виховувати інтерес до усної творчості народів світу.

Обладнання: намисто {на одній стороні кожної намистинки – по 1 букві, що складають слово “фольклор”, на другій – назви жанрів усної народної творчості); підручник; робочий зошит.

ХІД УРОКУ

I.

Організаційний момент

Хто хоче бути красивим – грайся,

Хто хоче бути щасливим – грайся,

Хто хоче бути здоровим – грайся!

II. Повідомлення теми і мети уроку

– Поміркуйте, яку перлину народної мудрості ми сьогодні з вами відкриємо.

– Отже, починається урок-гра!

III. Актуалізація опорних знань

1. Розповідь учителя

– Ще одним скарбом народної мудрості є дитяча народна гра. “Як дитина бігає і грається, так їй здоров’я усміхається”, – мовить народна мудрість. Ох і хитра штука гра! Ви вважаєте, що гра – це пустощі? Ба, ні, це своєрідне мистецтво. В іграх відтворено

характер народу.

Народна гра виховує дружні стосунки, бо кожному в житті потрібен друг. Народна гра – це коли усі гуртом. У грі змагаються, пізнають одне одного.

Гра дарує людям радість і бадьорість. Гра допомагає стати добрим, чуйним, чесним і сміливим.

2. Пригадування українських народних ігор

– Які українські народні ігри ви знаєте? (“А ми просо сіяли”, “Там на горі мак”, “Подоляночка”)

3. Повторення лічилок

– Перш ніж гратися, потрібно обрати ведучого чи якогось героя. Як слід зробити вибір? Для цього існують лічилки.

Лічилки – мініатюрні вірші з чітким ритмом і повною римою; вони допомагають визначити роль учасників гри чи розміщення гравців за групами. Виконують лічилки, як правило, речитативом. Авторами і виконавцями лічилок є самі діти.

– Які ви лічилки знаєте?

В полі – маки, в небі – граки.

Завелися в річці раки.

Стали раки воду пити –

Виходи, тобі водити.

Попіл, попіл, попільниця, а де ж наша зозулиця?

Понад морем літала, синім оком кивала.

А ти, киве, не кивай, а ти з города втікай.

Джміль, оса та бджілка –

Ось і вся лічилка.

– Це ми пригадали українські ігри та лічилки. Кожен народ може похвалитися своїми скарбами, і зараз ми ознайомимося з ними.

IV. Робота над новим матеріалом

1. Робота над лічилками

– Розгляньте в підручнику, лічилки якого народу там подані.

– Прочитайте спершу пошепки. Про що вона? Яка вона – реальна чи фантастична?

– Потренуйтеся, прочитайте її по складах. Послухаємо її у виконанні кількох учнів.

Аналогічно проводимо роботу з іншими лічилками (другу читають напівголосно, а третю – у парах).

2. Ознайомлення з іграми

– Розгляньте, скільки ігор описано в підручнику. Яких народів це ігри?

З першою грою дітей ознайомлює вчитель.

– Хто може розповісти, як грати у цю гру?

>> Робота по рядах

Кожен ряд має прочитати, підготуватися та пояснити зміст певної гри.

– А тепер настав час пограти у нові ігри (за вибором дітей).

V. Закріплення вивченого матеріалу

>> Робота в зошитах

VI. Підсумок уроку

– Чи сподобалася вам нова перлина фольклору – ігри?

– Чи потрібно гратися? Чому?

– У які з нових ігор можна гратися на перерві?

– Чи корисним було сьогоднішнє заняття? Чому?

– Підготуйтеся до гри “Автоперегони”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Лічилки. Ігри. Урок-гра