Летіла зозуля з яру на долину – пісні та романси невідомих авторів

Летіла зозуля з яру на долину, З яру на долину, сіла на калину; Сіла на калину та й стала кувати, А я, молодая, виходила з хати. А я, молодая, виходила з хати Сивої зозулі голосок слухати. – Зозуле, зозуле, чого ти все куєш, – Чи ти, зозуленько, моє горе чуєш?

– Якби не чувала, то я б не кувала. – Вмерла твоя ненька, – ти й досі не знала. – Ой коли б я бігла та й не зупинялась, Може б, свою неньку живою застала.

Добігла б до хати, де стружечки стружать, Де мої сестриці за ненькою тужать. Добігла до хати, впала на порозі: Мамо ж моя, мати! – полилися сльози. Ой матінко-мати, нащо покидаєш Нас, бідних сиріток, кому доручаєш? Чи дядьку, чи тітці, чи розовій квітці?

Як ми маєм бути, як тебе забути? Що дядько полає, тітка скоса гляне, А розова квітка від сонця зів’яне. Ой матінко-мати, де ж нам тебе взяти, Чи з воску зліпити, чи намалювати? – Ой приїхав маляр з далекого краю, Змалював він неньку, тільки неживеньку.

Змалював він личко ще й чорнії брови, Та не намалював тихої розмови.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Летіла зозуля з яру на долину – пісні та романси невідомих авторів