КВІТКОВЕ ВЕСІЛЛЯ Алегоричний жарт У вишневому садочку, Під вербою, в холодочку, Щоб лихо прогнать, І щоб долю звеселити,
Заходились наші квіти Весілля гулять. Не було б таких новинок, Та хрещатенький Барвінок Усіх здивував – Він Фіалочку блакитну,
Наче панночку тендітну, За себе узяв. Посередині в таночку, У зеленому віночку, Танцює Будяк.
Кругом свашки, і сусідки, І Фасолі, і Нагідки, І між ними Мак. Наче справжнії музики, Грають Півні та Індики, Деренчить Гусак. А Будяк всіх потішає,
Підморгне і примовляє: “Отак, квіти, так! Танцювала
Молодих повеселити – Один тому час! Ой козаче молоденький, Наш Барвінку зелененький, Потіш Будяка, І у парі з молодою
Між своєю перезвою Утніть тропака! Нехай гляне Редька в дірку, Переверне долю гірку
Догори хвостом І музиченьку почує, Потанцює, пожартує З товстим Будяком. Тільки й щастя, тільки й жити,
Покіль буде сонце гріти, – Пов’янем колись! Як там буде – знає доля, А ще покіль наша воля, Гуляй, не журись!”
Де взялись Чижі й Синиці, Прищебечують музиці, Ще пристав і Шпак.
Будяк скаче, не вгаває, Підморгне і промовляє: “Отак, квіти, так!”
(2 votes, average: 3.50 out of 5)