Легенда про берізку

Біля нашої хати росте білокора береза. Тато посадив її кілька років тому. З тоненького пагінчика берізка перетворилася на струнку красуню, яка погойдує гнучким гіллям від подиху вітерця-пустуна. Існує легенда про це дерево.

На березі Дніпра жив зі своєю матір’ю юний Доброслав. Коли напали на нашу землю вороги, пішов молодець боронити рідний край. В одному з боїв загинув хоробрий воїн.

З туги за сином старенька мати-вдова простояла всю ніч, схилившись на тин.

А вранці побачили люди на тому місці дерево з білою корою. Назвали його березою, бо хата жінки стояла на березі Славутича -Дніпра. Навесні одягає берізка зелене вбрання однією з перших.

Чи не тому й перший місяць весни називається березнем?

А колись і рік в Україні починався саме з цього місяця. Рости ж, берізонько, оспівана в народній творчості, прославлена в музиці та живописі, чаруючи нас своєю надзвичайною природною красою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Легенда про берізку