Культово-анімістичні (міфологічні) казки

Групи казок про небесні світила, тварин, птахів, плазунів, комах, рослини, предмети, природні явища можна умовно об´єднати назвою “культово-анімістичні Казки “, оскільки ці оповіді витворились на основі давніх культів та анімістичних уявлень і вбирають елементи доісторичних вірувань.

Найдавнішими з цих оповідей (і найменш чисельними) є казки про природні явища та небесні світила (напр., “Про сонце, мороз і вітер”; “Март, апріль і май”), герої яких – анімічні істоти, наділені людськими характеристиками: мовою, думками,

здатністю спілкуватись, почуттями, емоціями тощо. Ці Твори дещо подібні до міфів, оскільки є давніми спробами людей пояснити незрозумілі явища дійсності, виявляють благоговіння перед вітром, дощем, морозом, сонцем, вогнем і т. ін.; страх людини перед силами природи, її повну залежність від них, віру в те, що земні та небесні стихії здатні діяти в залежності від ставлення людини до них.

Подібними є казки про рослини (“Стріча баби з цибулею”, “Про липку і зажерливу бабу”), де виявляються анімістичні уявлення про “жителів лісу та поля”. Казка “Про липку” чітко відображає культ дерев – липка виконує

всі бажання людей, розмовляє з ними, є справедливим суддею тощо. Такими є й казки про предмети чи речі.

У таких творах, де головними персонажами постають всілякі коржики, короваї (“Коржик”, “Хлібина”), елементи культу хліба нерідко поєднуються з культами зерна, ниви тощо.

Найчисленнішу групу культово-анімістичних казок становлять казки про тварин, які відображають тотемічні вірування, що часто поєднуються з анімізмом, елементами інших культів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Культово-анімістичні (міфологічні) казки