Творчість Олеся Гончара відзначається різко індивідуальним колоритом, він цілком органічний, його ніколи не сплутаєш з іншим. М’яка задушевність, тонке ліричне почуття, ненав’язливий романтичний аромат, на яких лежить печать самобутньої письменницької особистості”, – так сказав Євген Гуцало. І дійсно, ці риси властиві чи не кожному рядку роману “Людина і зброя”. Це перший масштабний антикультівський твір в українській літературі.
Драматичним постає життя, автор висловлює тривогу за долю всього людства, бо саме воно протягом
Усі вони мають різну вдачу, неоднакові погляди на життя, кожний по-своєму розуміє патріотизм… Автор є дослідником, бо вирішує таку проблему, як гуманізм на війні. Він показує відповідальність героїв перед собою, перед іншими, уміння бути чесними, намагання взяти
Наприклад, Гладунов – з першого погляду здоровенний хлопець, бравий, вишуканий; але коли почався бій, саме в момент випробування елементарна порядність і сила духу в нього зникли, він став боягузом і дезертиром. Гончар захоплено пише про справжніх солдат-патріотів, які незламні духом, віддані Батьківщині, а отже, вірні собі. Вони долають найважчі обставини і залишаються людьми: з любов’ю, з честю, товариською солідарністю, шляхетністю душі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)