“Краса природи і краса нашої душі”

Є чимало таємничої чарівності в творіннях природи. Незлічимі природні багатства всього світу. Багатоводні річки, безкраї ліси, високі гори, родючі поля, безцінні скарби надр.

Але найголовніше багатство – це люди. Чудові люди, справжні творці людського щастя.

Який прекрасний світ, в якому я живу! І восени, і взимку, і навесні, і влітку – в усі пори року земля дивовижна. Берізками можна милуватися нескінченно. Важко навіть сказати, коли вони бувають красивіше – навесні або влітку, восени або взимку?

Березам однаково йде і алмазний

зимовий убір, і золота парча осені. А які гарні вони навесні в зеленому вбранні! Світло, що випромінюється березами, здатне обігріти змерзлу душу. Скільки пісень про них складено, скільки віршів написано, і все мало!

У кожної людини знаходяться для цієї красуні свої задушевні, часом несподівані слова.

Сонце давнє, як світ. Воно сходить щодня і несе з собою світло і життя. Коли в сонячний ранок влітку підеш до лісу, то на полях, в траві, видно алмази. Всі ці алмази блищать і переливаються на сонці різними кольорами – і жовтим, і червоним, і синім.

Коли підійдеш ближче і розгледиш, що це таке, то побачиш, що це

краплі роси зібралися в листах трави і блищать на сонці.

Друга половина травня і перша половина червня – час веселих пташиних пісень. На чистому небу пливуть білі пухнасті хмари. У ясні дні в лісах і парках не замовкають пташині голоси.

Вся земля навесні покривається квітами. Дуже приємний нешкідливий легкий вітерець, що приносить прохолоду у спекотний літній день.

Мені дуже подобається веселка і особливо її колір. При місячному світлі проявляється біла веселка. А ще під час туману, особливо в горах і на морському узбережжі, а також поблизу водоспаду часто виникає веселка і тому її легко відтворити, набравши в рот води і розбризкавши її в променях сонячного сяйва.

Гори також прекрасні по-своєму. Внизу розкинулися ліси. Вище починаються хвойні ліси. Ще вище простягаються гірські зелені степи, строкаті луки.

Над луками височать скелі. У горах все незвично. Хмари та птиці пролітають далеко під ногами, а річки та водоспади шумлять високо над головою. Буває й так: внизу періщить дощ, а нагорі світить сонце. У горах зима і літо живуть поруч.

Ліси – це не тільки прикраса землі, це її чудовий і дивовижний наряд. Ліси – це вірний помічник у боротьбі за урожай. Серед такого різноманітного світу фарб люди відкривають для себе невичерпне джерело фантазій.

Шлях до природи – це шлях до світла, шлях до здоров’я, шлях до прекрасного!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

“Краса природи і краса нашої душі”