“Кожна смерть на війні – вбивство, за яке хтось має відповідати”

Зараз наше покоління живе в XXI столітті. Ми радіємо життю, отримуємо освіту, працюємо. Але завдяки кому ми можемо все це робити? Завдяки кому наша країна зберегла свою незалежність? Цих людей зараз все менше і менше. Їх вже майже не зустрінеш у магазинах, на вулиці, в метро.

Ветерани Великої Вітчизняної війни – вже дуже літні люди. Але саме завдяки їх неймовірному подвигу наша країна залишилася великою самостійною державою.

Ранок 22 червня 1941 для багатьох був святковим. Старші класи закінчили школу, 21 червня у них був випускний бал, а 22

числа школярі зустрічали світанок. Саме в цей день рано вранці війська фашистської Німеччини напали на Радянський Союз.

Уявляю, яке це було горе для всієї країни. Майже всіх вчорашніх школярів тут же призвали на фронт. Зовсім юні хлопчики й дівчатка, практично мої ровесники, добровільно пішли захищати свою Батьківщину.

Я безмірно захоплююся цими людьми! Адже вони зробили практично неможливе. Ворог перевершував нас у всьому: в кількості людей, кількості і якості зброї і бойової техніки, у забезпеченості військ продуктами харчування та одягу. Також на боці армії Гітлера була несподіванка.

Наша країна була

не готова до війни. Але ми все-таки перемогли… Чому?

Я вважаю, що перемога прийшла до нас завдяки глибокому патріотизму бійців. Кожна радянська людина розуміла, що вона не в праві віддати свою Батьківщину у владу ворогам. Саме завдяки духовному згуртуванню всіх людей ми перемогли, не тільки відстояли рідну країну, але і повністю розгромили ворожу армію Гітлера.

Я сприймаю Велику Вітчизняну війну як велике горе і трагедію мільйонів людей, а кожну смерть на цій війні – як вбивство, за яке хтось повинен відповідати. Адже практично кожна родина колишнього Радянського Союзу втратив у тій війні своїх рідних і близьких. І в той же час, я бачу цю війну як грандіозне торжество патріотизму, любові до Батьківщини. Думаю, кожен боєць в той час усвідомлював нашу правоту і святість боргу, лежачого на кожному громадянинові країни.

Я глибоко вдячний нашим ветераном за те, що зараз живу у вільній країні. Можна сказати, що вони врятували не тільки нашу свободу, а й увесь світ. Якби Гітлеру вдалося захопити Радянський Союз, не залишилося б у світі більше сильних держав, здатних протистояти йому. Можливо, тоді б Німеччина правила всією землею. Думаю, що при жорстокості фашистів це було б найбільшою трагедією для людства.

Усвідомлюючи все це, мені стає страшно… Виходить, що Велика Вітчизняна війна має світове значення.

Як можна ставитися до цієї події в історії нашої країни? Звичайно ж, я ні в якому разі не хочу, щоб подібне коли-небудь повторилося. Війна – це завжди страшно. Це біль, горе, сльози, муки, страждання, ненависть. Але не менш важливо те, що все це відбулося.

Тепер моє і наступні покоління можуть вчитися на помилках минулого. Сподіваюся, в майбутньому люди стануть розумнішими, добрішими, мудрішими. Вони припинять знищувати собі подібних заради жадоби влади.

Адже ніколи не буде щастя від того, що було досягнуто насильницьким шляхом. І Велика Вітчизняна війна – найбільше тому підтвердження.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

“Кожна смерть на війні – вбивство, за яке хтось має відповідати”