Кожен повинен боронити рідний край (за оповіданням “Олеся”)

Борис Грінченко – відомий український письменник – приділяв особливу увагу змалюванню дітей, які чарують неповторністю характерів, чистотою помислів та вчинків. Оповідання “Олеся” починається розповіддю про далекі часи. У селі серед боліт на Волині жив старий козак Данило.

Після турецького полону він повернувся в рідне село, прийняв до себе двох сиріт: дівчинку Олесю та хлопчика Михайлика. Частенько Данило розповідав дітям, як знайшов їх серед трупів біля мертвих батьків. На дітей справляли велике враження не лише спогади,

а й дідові слова: “Кожен чоловік повинен боронити від усякого ворога рідний край, не жаліючи свого життя”.

І одного разу прийшов час випробування. Діти пішли в ліс п ягоди. І раптом побачили татар. Дівчинка одразу прийняла рішення-послала Михайлика попередити селян про небезпеку, а сама пішла попід лісом у протилежний бік, відволікаючи ворогів.

Дівчина кружляла поміж боліт, а потім зупинилась і сказал татарам: “Я вас, вороги, завела в цей ліс, і ви не вийдете відціль”.

Татарин ударив Олесю ножем у груди, “її голівонька схилилась, і чист-душа покинула тіло”. Селяни ховали хоробру дівчину, розуміючи, що вона загинула, рятуючи їх. Над могилою дід Данило промовив слова: “Кожен повинен боронити свій рідний край, не жаліючи життя!” Ці слова має запам’ятати кожен, хто хоче прожити життя як вірний син рідної землі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Кожен повинен боронити рідний край (за оповіданням “Олеся”)