Котляревський і Шевченко, їхнє значення в українській літературі

Творчість Котляревського знаменувала початок нової української літератури. Його твори “Енеїда” і “Наталка Полтавка” стали її класичним надбанням. Хоч для “Енеїди” Котляревський використав сюжет твору Вергілія, проте він переробив його по-своєму і відобразив у ньому правдиве життя свого народу, його звичаї, побут.

П’єса “Наталка Полтавка” – це перший драматичний твір у новій українській літературі. Котляревський показав моральну вищість трудового народу над панівним класом, підкреслив, що й під грубою свитиною

б’ється серце, яке може глибоко переживати і по-справжньому кохати.

Тарас Шевченко – великий поет, геній українського народу. Тарас Григорович усе своє життя присвятив служінню ідеї національного та соціального визволення трудящих. У поемі “Кавказ” він засудив загарбницьку політику царизму, а в знаменитій поемі “Сон” гостро висміяв царя, царицю та їхнє оточення.

У посланні “І мертвим, і живим…” Шевченко гнівно викриває панів-лібералів, картає земляків за рабське схиляння перед усім іноземним.

Поет висловлював віру, що на звільненій від експлуататорів землі настане щасливе,

прекрасне життя:

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі.

Котляревський вперше почав писати живою народною мовою,

реалістично змалював життя народу, його побут, звичаї, оспівав його патріотичні почуття, показав його моральну красу і велич. Шевченко ж пішов далі.

Він уперше гостро засудив у своїх творах ненависну народові кріпосницьку дійсність і закликав до боротьби з несправедливим ладом. По шляху Шевченка пішли письменники другої половини XIX століття. Тому Івана Котляревського вважаємо зачинателем, а Тараса Шевченка – основоположником нової української літератури.

Життя цих двох письменників можна вважати справжнім подвигом у мистецтві, вони врятували український народ і українську культуру и відкрили перед ними шлях у майбутнє.

Дуже влучно про це сказав Олександр Білецький: “Енеїда” Котляревського з’явилась в епоху, коли історичні обставини поставили під знак питання дальше майбутнє української мови, а також і всієї української культури. Бути чи не бути українському народові?.. Бути! – відповіла на це запитання поема Котляревського”.

Не менш влучну думку висловив і Остап Вишня, тільки про великого Кобзаря: “Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілий народ, цілу націю. Що це бідність?! Ні, це якраз велике багатство нашого народу, коли одна людина підставляє свої могутні плечі за цілий народ!”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Котляревський і Шевченко, їхнє значення в українській літературі