Котлован характеристика образа Жачева

Жачев – безногий каліка, інвалід першої світової війни, що пересувається на візку. “Зубов в інваліда не було ніяких, він їх спрацював начисто на їжу, зате наїв величезну особу й гладкий залишок4 тулуби; його коричневі, скупо отверзтие ока спостерігали сторонній для них мир з жадібністю знедоленості, з тугою пристрасті, що скопилася,”. Персонаж відрізняється крайньою агресивністю, заснованої на “класовій ненависті”. Жачев щотижня відправляється до Пашкину, “щоб одержати від нього свою частку життя” – т. е. деяка кількість

продуктів.

Однак отримані продукти сам Ж. не вживає (вершковим маслом, наприклад, змазує колеса свого візка): “він навмисно стравлював продукт, щоб зайва сила не додавалася в буржуазне тіло, а сам не бажав харчуватися цією заможною речовиною”. Від Пашкина Ж. направляється до Чиклину, тому що скучив по ньому; говорить, що хотів би спалити місто, тому що його, Ж. , “знаходження сволоти мучить”. Коли вночі в барак до робітників приходить тужний на самоті Прушевский, Ж. як розрада пропонує йому “буржуйської їжі”.

Герой упевнений, що нове суспільство треба будувати лише для дітей.

Побачивши наведену

Чиклиним дівчинку, Ж. вирішує, що “як тільки ця дівчинка і їй подібні діти мало-мало змужніють, то він скінчить всіх більших жителів своєї місцевості уб’є коли-небудь незабаром всю їхню масу, залишивши в живих лише пролетарське дитинство й чисте сирітство”. Ж. починає возити Настю в дитячий садок. Коли Прушевский відправляється в колгосп до Чиклину й Вощеву, Ж. разом з Настею відправляється разом сним.

З доручення Чиклина Ж. “ліквідує кулаків у далечінь” – відправляє їх по ріці на плоті. Пізніше, під час невпинного автоматичного танцю колгоспників, Ж. зупиняє їх, по черзі перекидаючи на землю, як механічних ляльок Коли Настя простуджується й занедужує, Ж. разом із Чиклиним доставляють її на котлован. Коли дівчинка вмирає, Ж. говорить Чиклину, що тепер не вірить у комунізм: “… я виродок імперіалізму, а комунізм – це дитяча справа, за те я й Настю любив…

Піду зараз на прощання товариша Пашкина вб’ю. І Жачев уползает у місто, більш уже ніколи не вернувшись на котлован”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Котлован характеристика образа Жачева