Коротко про “Українське альфреско”

(1989)

Літературний рід : лірика.

Жанр : ліричний вірш.

Вид лірики : філософська.

Провідні мотиви : розрив живого зв’язку між поколіннями, між се­лом і містом.

Віршовий розмір : ямб.

Літературознавці про твір. Альфреско – це фреска, виконана водя­ними фарбами по сирій штукатурці, часто з ідилічним сюжетом. Ось і тут постає нібито ідилія традиційного українського сільського світу.

Щоб змалювати його, авторка використовує відомі кожному українцеві з дитинства фольклорні образи-архетипи1 – шлях, долина, біла хатка,

дід і баба, курочка ряба, лелека та інші.

Одначе поступово в цій лагідній, милій картині вгадуємо страшну трагедію героїв, усієї нашої нації – розрив живого зв’язку між поколін­нями, між селом і містом. У діда й баби “сусідські діти шовковицю їдять”, свої ж діти й онуки не приїжджають, гордують, цураються. Світ, у якому живуть старенькі, казково чарівний, світлий, затишний.

Але нема кому розказувати казку про курочку рябу, “остання в світі казка сидить під образами” – з відходом господарів увесь цей дивосвіт, це осердя української душі зникне.

Трагізм ситуації підкреслює останнє щемливе уособлення: “На­вшпиньки виглядають жоржини через тин” (В. Пахаренко).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Коротко про “Українське альфреско”