Коротко про “Блакитна панна”

(1912)

Літературний рід : лірика.

Жанр : ліричний вірш.

Вид лірики : пейзажна.

Провідні мотиви : возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом.

Віршовий розмір : хорей.

Про вірш : вірш має витончену форму, яскраві тропи. Провідні моти­ви твору – возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом. Бла­китна панна – це образ Весни “у серпанках і блаватах”, якій уся земля виспівує: “Осанна!” і тривожить душу ліричного героя. для симво­лістів, як і для представників інших модерністських стилів, форма вір­ша,

художні засоби набували дуже великого значення: важливо не стіль­ки що сказати, а як сказати. Микола Вороний став, по суті, новатором у розширенні музичних можливостей українського вірша. “Блакитна панна” рясніє асонансами й алітераціями, як і сама Весна, що приходить до нас із співом птахів і ручаїв. Сам автор зазначав: “Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі техніч­но все більше ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша”.

Справді, джерелом поезії, її ритму й звучання, є мелодія. Звук для символістів – понад усе. У науці навіть відоме поняття “звукосимволізм”.

Не

можна не помітити в “Блакитній панні” Вороного і специфічно­го розміщення рядків у строфах: вони ніби сходинки, по яких скрапує на весні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення ряд­ків поезії будить особливий темпоритм. Отже, форма у поетів-символіс-тів – це надважливий засіб витворення потужного ліричного струменя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Коротко про “Блакитна панна”