Як нині сбирается віщий Олег Отмстить нерозумним хозарам: Їхнього села й ниви за буйний набіг Прирік він мечам і пожежам; Із дружиною своєї, у цареградской броні, Князь по полю їде на вірному коні. Назустріч йому з темного лісу виходить чарівник. Олег запитує в нього про своє майбутнє: И незабаром ль, на радість сусідів-ворогів, Могильної засиплюся землею?
Чарівник розповідає, що чекає князя слава, численні перемоги над ворогами, що його будуть щадити роки, але загине він від свого коня.
Задумався Олег, потім попрощався з конем і велів подати
І раптом він згадав про свого товариша. На питання князя, що з конем, йому відповіли, що… на пагорбі крутому Давно вуж почив непробудним він сном. Князь Олег поник головою й подумав, що обдурив його чарівник і дарма він розстався зі своїм другом-конем.
Вирішив Олег подивитися на місце, де лежали кості старого коня. І в цю мить змія, виползшая із черепа коня, вжалила князя. Так збулося пророцтво чарівника-волхва