Короткий переказ трагедії Расина “Гофолия”

Дія відбувається в царстві Іудейському, у храмі Ієрусалимському. Иорам, сьомий цар іудейський з династії Давида, одружився з Гофолией, дочкою Ахава й Иезавели, що правили царством Ізраїльським. Гофолия, як і її батьки, ідолопоклонниця, що схилила свого чоловіка побудувати в Єрусалимі храм Ваалу. Иорам незабаром умер від страшної хвороби.

Замисливши винищити весь рід Давида, Гофолия зрадила катам всіх онуків Иорама (діти його на той час уже загинули).

Однак дочка Иорама від іншої дружини, Иосавеф, урятувала останнього онука і єдиного спадкоємця

царства Давидова Иоаса й сховала в храмі у свого чоловіка первосвященика Иодая. Хлопчик не знає, що він і є цар іудейський, а Иодай (або Иегуда) готовить його до вступу на царство, виховуючи в строгості й повазі до законів. Иодай чекає моменту, щоб виявити народу нового царя, хоча союзників у нього мало, тому що всі бояться гніву Гофолии, що вимагає загального поклоніння Ваалу.

Однак Иодай сподівається на милість Божу, він вірить, що в кожному разі Господь захистить царя Іудейського, навіть якщо навколо будуть юрби ідолопоклонників зі зброєю в руках. Первосвященик вірить у чудо й намагається переконати у

своїй вірі всіх інших – воєначальника Авеніра, левітів, народ, які поки ще не знають, що в храмі ховається спадкоємець Давидова престолу, під ім’ям Элиакима.

Один раз під час служби в храм зненацька ввійшла Гофолия й побачила Элиакима, що у білих одягах прислужував Иодаю разом із сином Иодая Захарией. Поява ідолопоклонниці вважається опоганенням, і Иодай зажадав, щоб вона покинула храм. Однак Гофолия помітила хлопчика й тепер хоче знати, хто він такий, тому що вона бачила сон, у якому її мати пророкувала їй смерть, а потім з’явився отрок у білих одягах левітів з кинджалом, і в Элиакиме вона раптом довідається того отрока.

Священик-віровідступник Матфан, що став жерцем Ваала, говорить, що хлопчика треба вбити, раз він небезпечний, тому що сон – це небесний знак, “хто запідозрений, той винний до суду”.

Гофолия хоче ближче подивитися на хлопчика, тому що дитина не може лицемірити й скаже їй, хто він, якого роду. Коли приводять Иоаса, те він відповідає, що він сирота й про нього печеться Цар небесний, що батьки кинули його. Правдивість і чарівність дитини торкнули Гофолию.

Вона пропонує йому жити в її палаці й вірити у свого Бога, а не у Ваала. У неї немає спадкоємців, хлопчик буде їй, як син рідний

Пізніше Гофолия посилає до Иосавеф Матфана, щоб сказати, що за право молитися своєму Богу в храмі Иодай і левіти повинні віддати їй підкидька Элиакима. Якщо ж вони відмовляться, то тим самим підтвердять підозри й слухи про те, що дитина з родовитої сім’ї і його ростять для схованої мети

Иосавеф передає слова Матфана Иодаю й пропонує бігти з дитиною в пустелю. Однак первосвященик обвинувачує її в боягузтві й вирішує, що настав час діяти й не можна більше приховувати Элиакима – він повинен з’явитися в царственому уборі й вінці. Хор дівши співає славу Господові.

Цей хор і левіти – єдина зашитий спадкоємця трону Давида, більше нікого в храмі ні, але Иодай вірить, що Господь дасть таку силу цьому воїнству, що ніхто не зломить їх.

У храмі готується церемонія зведення на царство, Иосавеф примірить на Иоаса (Элиакима) царський вінець. Той не розуміє поки, у чому справа, і вважає, що він буде лише допомагати робити обряд Иодаю, якого шанує, як батька. Иодай запитує, чи готовий хлопчик випливати в житті прикладу Давида, і той відповідає, що готово. Тоді Иодай стає перед ним на коліна й проголошує, що ушановує своєму новому цареві. Інші священики теж приносять йому клятву на вірність

З’являється левіт і повідомляє, що храм оточений військами. Иодай розставляє людей для зашиті храму й звертається до хору дівши, щоб вони воззвали Ктворцу.

Захарія, син Иодая, розповідає своїй сестрі Суламите, як розставлені загони левітів для оборони храму. Священики молили його батька сховати хоча б ковчег завіту, але він відповів їм, що це боягузтво їм не личить, тому що ковчег завжди допомагав валити ворога

З’являється воєначальник Авенір, якого Гофолия відпустила з темниці сказати, що священики будуть пощажени, якщо віддадуть їй Элиакима й той скарб, що колись був даний Давидом на збереження в храм. Авенір радить віддати Гофолии всі цінності й у такий спосіб урятувати храм. Сам же він готовий піти на страту замість Элиакима, якщо це принесе мир і спокій.

Доля ж хлопчика в руках Добродії, і ніхто не знає, як поведеться цариця – чи не вселив уже Бог жалість у її серце? Авенір просить Иодая спробувати “удар поступками відтягнути”, а він сам тим часом вживе заходів для порятунку храму й священиків. Иодай відкриває Авенірові таємницю Элиакима, Він готовий віддати цариці скарбу й сказати їй, якого роду хлопчик, коли вона ввійде в храм без своїх солдатів – зробити це її повинен умовити Авенір.

Иодай дає вказівка левітові закрити ворота храму, як тільки цариця виявиться усередині, щоб відрізати їй дорогу назад, а всі інші священики скличуть народ на виторг. Збройні ж левіти й цар будуть поки заховані за завісами

З’являється Гофолия й, називаючи Иодая бунтівником, говорить, що могла б знищити його й храм, але по угоді готова забрати лише скарб і хлопчика. Иодай готовий показати їй їх. Завіси розсовуються, і Иодай призиває царя іудейського з’явитися. Виходять Иоас і збройні левіти.

Гофолия в жаху, а Иодай говорить їй, що сам Господь відрізав їй шляхи до відступу. Входить начальник над священиками Исмаил і повідомляє, що наймані солдати Гофолии біжать – Господь вселив у їхні серця страх, народ радіє, довідавшись, що з’явився новий цар зайняти трон. Ваал повалять у порох, і жрець Матфан убитий. Гофолия довідається Иоаса по шраму від удару її ножа, коли він був ще дитиною. Гофолия готова до смерті, але напоследок вона пророкує, що настане година, коли Иоас, як і вона, відвернеться від свого Бога й, опоганивши його вівтар, помститься за неї.

Иоас у жаху й говорить, що краще йому вмерти, чим стати віровідступником. Иодай нагадує цареві іудейському, що в небесах є Бог – суддя земним царям і “сиротам батько”.

Л. П. Шишкін