Короткий переказ роману Маргарет Дрэбл “Один літній сезон”

Дія роману відбувається в Англії на початку шістдесятих років. Героїня роману, Емма Эванс, від імені якої ведеться оповідання, згадує про події, що происшли з нею декількома місяцями раніше. Чоловік Емми Дэвид – актор.

Він знімається в основному на телебаченні, але один раз відомий театральний режисер Уиндем Феррер запрошує його взяти участь у театральному фестивалі, що він організовує в невеликому провінційному містечку Херефорде, де відкривається новий театр. Робота цікава – йому пропонують кілька головних ролей, але Еммі не хочеться

їхати з Лондона навіть на півроку

Емма й Дэвид познайомилися чотири роки тому. Емма була досить відомою манекенницею й фотомоделлю. Один раз вона випадково побачила Дэвида на телестудії, а через тиждень вони раптом виявилися в одній купі поїзда.

Там вони й познайомилися, у них був бурхливий роман, а через кілька місяців вони одружилися. За словами самої Емми, “одружилися наспіх, а каялися не поспішаючи”. Народилася дочка Флора, Емма майже увесь час проводила будинку, пішли, як говориться, “будні, що погасили пристрасть”.

Коли Флорі було біля двох років, народився Джо.

Джо тепер сім місяців,

Емма сидить будинку, щоправда, у неї є помічниця по господарству – молода француженка Паскаль, але Емма годує грудьми Джо й однаково прив’язана до будинку. Її кличуть працювати на телебачення – читати новини й повідомляти передачі, і Емма рада була б погодитися, але отут^-те й з’являється Уиндем Феррер зі своїм реченням

Під час однієї зі сварок Дэвид ударяє кулаком у стіну, рвуться улюблені шпалери Емми, стіна тріскається. Може бути, так само тріскотить по швах подружнє життя Эвансов?

Правда, поїхавши в Херефорд, Емма приходить у захват від цього невеликого містечка, до речі сказати, батьківщини багатьох відомих англійських акторів – Гаррика, Кембла, Сари Сиддонс, Нелл Гвин (назва роману – “The Garrick Year” – можна перевести як “Рік Гаррика”). Повернувшись у Лондон, Емма зв’язується з агентствами по найманню нерухомості й незабаром знаходить старий будинок, на першому поверсі якого раніше була стайня, а тепер – гараж, і знімає його для своєї сім’ї. Емма взагалі ненавидить все стандартне – одяг, житло, меблі. Одягається екстравагантно, купує на развалах якісь немислимі капелюшки й плаття, обожнює викторианскую меблі й дрібнички. І будинку теж любить незвичайні.

Тому, переїхавши в Херефорд, Емма жахається від того, що домовласник обставив будинок сучасними безликими меблями. А Дэвид зовсім спокійно ставиться до такої обстановки – йому важливо лише зручність

Майже відразу після приїзду Емма й Дэвид ідуть на прийом, улаштований муніципалітетом на честь трупи, що гастролює. Там вона зустрічається з акторами, які будуть працювати разом з Дэвидом, – гарненької, але дурненької Софи Брент, примою Натали Уинтер і іншими. На прийомі вона бачить пару добропорядних буржуа Скоттов, із чиєю дочкою Мэри вона вчилася колись у школі.

А після прийому кілька акторів збираються в будинку Дэвида й Емми, але Еммі не занадто цікаві їхні вічні розмови отеатре.

Життя Емми в Херефорде поступово входить у нагаженную колію. Ранком – магазини, потім прогулянка з дітьми, удень вона іноді ходить у кафі разом з акторами, увечері – або йде в театр, або коротає час у телевізора. Дэвид багато репетирує – він зайнятий у двох п’єсах: у Феррера він грає в “Білому дияволі”, в іншого режисера, Селіна, він грає в “Таємному шлюбі”.

Один раз у фойє театру Емму зауважує Феррер і обертає на неї увага. У день генеральної репетиції “Білого диявола” Емма приходить у театр, репетиція затягається, і вже глибокою ніччю, коли в театрі раптово гасне світло, Емма, що збирається відправитися додому, зіштовхується в темному коридорі з Феррером, що призначає їй побачення

Починається її дивний роман з Феррером. Вони зустрічаються майже щотижня, їздять вечеряти в маленький ресторанчик в Уельсі, гуляють по околицях Херефорда. Вони, напевно, закохані друг у друга, але Емма не хоче ставати його коханкою. Чи то розуміє, що для Феррера вона всього лише чергове захоплення, чи те не хоче віддавати Дэвида.

Один раз, повернувшись після побачення з Феррером додому, Емма почуває, що у квартирі пахне газом, і, вбігши на кухню, бачить, що газовий кран відкритий. На щастя, нічого страшного не відбувається, але Емма замислюється про те, що могло б відбутися, затримайся вона ще на парі годинника

Один раз Феррер, пославшись на те, що він хворий, зазиває Емму до себе додому. І Емма жарить йому яєчню з беконом, побачивши раковину, завалену тарілками, перемиває посуд, а коли Феррер намагається неї обійняти, з іронією запитує, чи не збирався він попросити неї пришити йому гудзик, що відірвався

Але їхні дивні відносини все-таки тривають. Емма розуміє, що ні до чого серйозному вони не приведуть, але все-таки не рве їх.

Якось увечері після чергової прем’єри Феррер проводжає її додому, і на першому поверсі будинку Эвансов вони випадково виявляють жагуче цілуються Софи Брент і Дэвида. Цей інцидент Дэвид з Еммою замовчують, але Емма розуміє, що в Дэвида із Софи – роман, причому, очевидно, зовсім не платонічний. Ранком Дэвид так само мовчачи йде, і Емма думає про те, що часом чоловік і жінка живуть, практично не спілкуючись все життя.

Невже всі конфлікти бувають через те, що між людьми розладжується механізм спілкування, того, що їм нема чого один одному сказати?

Але Феррер все-таки хоче з’ясувати відносини з Еммою. Удень він зустрічає її й дітей, що гуляють по парку, і починає обвинувачувати Емму в тім, що вона занадто зайнята своїми дітьми, не обертає уваги ні на Дэвида, ні на нього, феррера, И отут Емма з жахом бачить, як Флора, що грає в ставка, поскальзивается й падає у воду. Емма кидається за дочкою й витягає її на берег. Уиндем веде промоклих до нитки Емму із флорою й Джозефа домийся

Флора кілька днів з жахом згадує, що з нею відбулося, боїться води. А Емма просто занедужує важкою застудою. Через кілька днів, бачачи, що Емма ніяк не може поправитися, лікар радить Дэвиду вивезти дітей на пікнік, щоб дати Еммі повний відпочинок. Коли сімейство їде, Емму відвідує Уиндем. Він заходить і відвідати Емму, і попрощатися перед від’їздом у Лондон.

Але хіба може уражений чоловік заспокоїтися тим, що жінка, за якої він стільки місяців доглядав, так і не стала його коханкою? Емма віддається йому, але розуміє, що відносини їх уже не змінити. Вона не любить його, хоча, можливо, і могла б, зложися життя по-іншому. Їдучи, Уиндем просить проводити його. Емма спускається вниз, і машина Уиндема при виїзді з гаража наїжджає на неї

В Емми сильно пом’яті обидві ноги, і їй доводиться до кінця літа лежати в постелі. Один раз вона одержує листа від Уиндема, у якому він розповідає про свої нові плани. У листі попадаються “чарівні граматичні огріхи”. “Бідолаха Уиндем, – думає Емма, – видно, крутому ошуканець: усе в ньому здається першого сорту, а якості сьогодення ні”.

Видужуюча Емма багато читає. Вона “реве, плаче теперішніми слізьми” над віршами Вордсворда – стільки в них нерозбавленої правди. І ще читає Юма й замислюється над його фразою: “Чоловік і жінка повинні вступати в сполучник заради виховання молодого покоління, і такий сполучник повинен бути досить довгостроковим” В. В. Пророкова


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Короткий переказ роману Маргарет Дрэбл “Один літній сезон”