Разом з тим на рубежі XVIII-XIX століть важливу роль зіграло й появу просвітительської, раціоналістичної й дидактичної літератури, найбільшим представником якої був Досифей Обрадуваний (ок. 1739-1811). Мандрівник і філософ, широкообразованний людина, що багато побачив і пережив на. своєму столітті, воно присвятив життя, справі освіти й утворення сербів. Книга його мемуарів “Життя й пригоди Досифея Обрадовича” (1783), збірник “Ради здорового розуму” (1784), багато хто “Байки” (1788), як і деякі інші Твори, зіграли важливу роль у становленні демократичної,
Говорячи про джерела сербської поезії для дітей, не можна не згадати про перших віршах, написаних близько 1810 року уродженцем Боснії, рано померлим Лукою Миловановим (ок. 1784-1828). Адресовані дітям поета, вони побачили світло через п’ять років після його смерті у виданої Буком Караджичем книзі Милованова “Досвід наставляння до сербського словоподо-бию й слогомерию або просодії”. Ці два невеликих поетичних уривки, за словами проф.
С. Ж. Марковича, містили в собі вже всі необхідні
Безпосереднє вплив Змая було величезним як у Сербії, так і в Хорватії, Боснії, Далмації я інших южнославянских землях. Й. Йованович-Змай з повним правом може вважатися засновником дитячої поезії в Югославії. “Поезія” Змай-Йови,- згадував лауреат Нобелівської премії Иво Андрич,- залишалася книгою дитинства й зберегла своє місце серед книг всього нашого життя. Із цією книгою зв’язаний^-наші перші хвилюючі відкриття. З її ми довідалися про велику жарку благодать сміху, що випромінює вірш і яка спалахує полум’ям від несподіваної іскри, висіченої при битті рими об риму…
Завдяки віршам Змая ми вперше відчули й чарівництво рими й римування, чарівництво, що, таємнич і незбагненне, буде супроводжувати нам у житті аж до сьогоднішнього дня”. Усе, що виникло в області дитячої літератури в Сербії й Хорватії за період 1880-1914 років, усе, що було в ній кращого, було створено під впливом Творчості Змая. Югославські дослідники – теоретики й практики літератури – уважають Змая одним з найбільших дитячих поетів миру
Й. Йованович-Змай прожив довгу, але не дуже щасливе життя. Спочатку дрібний чиновник міського магістрату, потім лікар, активний суспільний діяч, він повною мірою випробував гніт і сваволю монархо-бюрократичної держави. Особиста Драма (протягом короткого часу він втратив гаряче кохану дружину й дітей) наклала глибокий відбиток на лірику Змая.
Популярність поета була виняткової, причому багато в чому він був зобов’язаний нею своїй газеті “Невен”, що випускав з перервами протягом майже чверті століття (1879-1908) у Новому Саду, Белграді й Загребі, публікуючи свої вірші, байки, оповідання, переклади й наслідування відомим літературним зразкам з європейських літератур. “Від її ми вперше услихали імена, які пізніше настільки багато будуть значити для нас у нашому емоційному й раціональному житті: Гете, Пушкін, Гейне, Лермонтов, Ленау”,- писав Иво Андрич.
Творчість Змая особливо коштовна тим, що, крім своїх поетичних достоїнств, воно відзначено шляхетністю й чистотою духу, багатством уяви, високим почуттям міри в збереженні єдності эстетических і дидактичних норм. Змай, наприклад, писав:
Честі золото не купить Чесний честі не поступиться Честь потрібна йому як світло Радий продати її безчесний, Але, як усякому відомо, У безчесних честі немає. (Переклад С. Маршака)
И ці й подібні їм вірші без праці залишалися в пам’яті, запам’ятовуючись на все життя
Змай прекрасно розумів дитячу психологію, поважаючи в дитині рівноправного й розумного співрозмовника, якому осто-ьожно й послідовно потрібно розкрити всі багатства й всю Складність навколишнього світу, будячи в ньому прагнення Самому брати активну участь у перетворенні життя
“Він любив дітей не сухо педагогічно, але отечески; сердечно й тепло, і для них і про їх склав багато віршів, кращих дитячих віршів у сербській літературі, де великі істини людські й шляхетні людські почуття пиражени доступно, красиво й просто. На цих віршах кілька поколінь сербів училися читати й навчилися по них любові до народу, добру й істині”,- так оцінював роль Змая в дитячої поезії Й. Скерлич.
Залишається додати, що перші переклади віршів Змая для дітей на російську мову ставляться до 70-80-м років минулого позову, а в наш час їх перекладав, зокрема, С. Я. Маршак. Із прозаїчних добутків, у загальному досить нечисленних, найбільш яскравим і самобутнім, що сохранили своя свіжість дотепер, є роман Янко Веселиновича (1862-1905) “Гайдук Станко” (1896), що жваво оповідає про події Першого Сербського повстання в 1804 році проти іноземних загарбників
(2 votes, average: 3.00 out of 5)