Короткий огляд творчості сербських письменників. Література Сербії

Разом з тим на рубежі XVIII-XIX століть важливу роль зіграло й появу просвітительської, раціоналістичної й дидактичної літератури, найбільшим представником якої був Досифей Обрадуваний (ок. 1739-1811). Мандрівник і філософ, широкообразованний людина, що багато побачив і пережив на. своєму столітті, воно присвятив життя, справі освіти й утворення сербів. Книга його мемуарів “Життя й пригоди Досифея Обрадовича” (1783), збірник “Ради здорового розуму” (1784), багато хто “Байки” (1788), як і деякі інші Твори, зіграли важливу роль у становленні демократичної,

світської по своїх основних філософських устремліннях і гуманістичної по своєму моральному змісті, сербської літератури

Говорячи про джерела сербської поезії для дітей, не можна не згадати про перших віршах, написаних близько 1810 року уродженцем Боснії, рано померлим Лукою Миловановим (ок. 1784-1828). Адресовані дітям поета, вони побачили світло через п’ять років після його смерті у виданої Буком Караджичем книзі Милованова “Досвід наставляння до сербського словоподо-бию й слогомерию або просодії”. Ці два невеликих поетичних уривки, за словами проф.

С. Ж. Марковича, містили в собі вже всі необхідні

“елементи (простоту, гру, ритм і музикальність), які й згодом залишаються характерними для даного виду літератури”.

Безпосереднє вплив Змая було величезним як у Сербії, так і в Хорватії, Боснії, Далмації я інших южнославянских землях. Й. Йованович-Змай з повним правом може вважатися засновником дитячої поезії в Югославії. “Поезія” Змай-Йови,- згадував лауреат Нобелівської премії Иво Андрич,- залишалася книгою дитинства й зберегла своє місце серед книг всього нашого життя. Із цією книгою зв’язаний^-наші перші хвилюючі відкриття. З її ми довідалися про велику жарку благодать сміху, що випромінює вірш і яка спалахує полум’ям від несподіваної іскри, висіченої при битті рими об риму…

Завдяки віршам Змая ми вперше відчули й чарівництво рими й римування, чарівництво, що, таємнич і незбагненне, буде супроводжувати нам у житті аж до сьогоднішнього дня”. Усе, що виникло в області дитячої літератури в Сербії й Хорватії за період 1880-1914 років, усе, що було в ній кращого, було створено під впливом Творчості Змая. Югославські дослідники – теоретики й практики літератури – уважають Змая одним з найбільших дитячих поетів миру

Й. Йованович-Змай прожив довгу, але не дуже щасливе життя. Спочатку дрібний чиновник міського магістрату, потім лікар, активний суспільний діяч, він повною мірою випробував гніт і сваволю монархо-бюрократичної держави. Особиста Драма (протягом короткого часу він втратив гаряче кохану дружину й дітей) наклала глибокий відбиток на лірику Змая.

Популярність поета була виняткової, причому багато в чому він був зобов’язаний нею своїй газеті “Невен”, що випускав з перервами протягом майже чверті століття (1879-1908) у Новому Саду, Белграді й Загребі, публікуючи свої вірші, байки, оповідання, переклади й наслідування відомим літературним зразкам з європейських літератур. “Від її ми вперше услихали імена, які пізніше настільки багато будуть значити для нас у нашому емоційному й раціональному житті: Гете, Пушкін, Гейне, Лермонтов, Ленау”,- писав Иво Андрич.

Творчість Змая особливо коштовна тим, що, крім своїх поетичних достоїнств, воно відзначено шляхетністю й чистотою духу, багатством уяви, високим почуттям міри в збереженні єдності эстетических і дидактичних норм. Змай, наприклад, писав:

Честі золото не купить Чесний честі не поступиться Честь потрібна йому як світло Радий продати її безчесний, Але, як усякому відомо, У безчесних честі немає. (Переклад С. Маршака)

И ці й подібні їм вірші без праці залишалися в пам’яті, запам’ятовуючись на все життя

Змай прекрасно розумів дитячу психологію, поважаючи в дитині рівноправного й розумного співрозмовника, якому осто-ьожно й послідовно потрібно розкрити всі багатства й всю Складність навколишнього світу, будячи в ньому прагнення Самому брати активну участь у перетворенні життя

“Він любив дітей не сухо педагогічно, але отечески; сердечно й тепло, і для них і про їх склав багато віршів, кращих дитячих віршів у сербській літературі, де великі істини людські й шляхетні людські почуття пиражени доступно, красиво й просто. На цих віршах кілька поколінь сербів училися читати й навчилися по них любові до народу, добру й істині”,- так оцінював роль Змая в дитячої поезії Й. Скерлич.

Залишається додати, що перші переклади віршів Змая для дітей на російську мову ставляться до 70-80-м років минулого позову, а в наш час їх перекладав, зокрема, С. Я. Маршак. Із прозаїчних добутків, у загальному досить нечисленних, найбільш яскравим і самобутнім, що сохранили своя свіжість дотепер, є роман Янко Веселиновича (1862-1905) “Гайдук Станко” (1896), що жваво оповідає про події Першого Сербського повстання в 1804 році проти іноземних загарбників


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Короткий огляд творчості сербських письменників. Література Сербії