КОНЦЕПЦІЯ ЛЮБОВІ В РОМАНІ “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН”

Нянька Тетяни Ларіній говорить, що в її час навіть “не чули про любов”… Коли молодий була мати Тетяни, про любов не тільки “чули”, але й читали французькі романи, які визначали свідомість дівчин. Старша Ларіна любила, але була видана заміж за інший.

Спочатку вона дуже горювала й плакала, але згодом упокорилася й звикла. Її щастям стала звичка. Пушкіна формулює це так:

Звичка понад нас дана:

Заміна счастию вона.

Сама Тетяна любить Онєгіна самозабутньо, “…без мистецтва, / Слухняна влеченью почуття”. Ця щира любов

збережеться в її душі протягом усього дії роману. Навіть будучи замужем, віддавши перевагу виконанню обов’язку перед чоловіком можливому щастю, Тетяна як і раніше любить Онєгіна й, не лицемірячи, говорить йому про своє почуття.

Любов Володимира Ленского до Ольги Ларіної по силі й щирості схожа на переживання Тетяни: “Він співав любов, любові слухняний…” Пушкін захоплюється почуттям Ленского: “Ах, він любив, як у наші лета / Уже не люблять…” Інша справа Онєгін. Спочатку він був розчарований у жінках (“…Красуні не довго були / Предмет його звичних дум” і “…Я не створений для блаженства;

/ Йому далека душа моя; / Даремні ваші досконалості…”), але потім розуміє крах свого колишнього світовідчування. Євгеній пише Тетяні:

Я думав: вільність і спокій

Заміна щастю. Боже мій!

Як я помилився, як покараний!

Дійсно, до іншого розуміння щастя в любові приходить Онєгін наприкінці роману:

…розуміти

Душею вся ваша досконалість,

Перед вами в борошнах завмирати,

Бліднути й гаснути… от блаженство!

Искреннее, природне, чисте й піднесене, що не вгасає згодом почуття оспівує автор у романі, така його концепція любові.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

alt

Дізнайтесь вартість своєї роботи

Безкоштовна оцінка замовлення!

Оцінимо за півгодини!

КОНЦЕПЦІЯ ЛЮБОВІ В РОМАНІ “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН”