Композиція та зміст твору “Маруся Чурай”

Перший розділ, у якому йдеться про суд над Чураївною, зразу ж уводить нас у змістову суть роману, знайомить майже з усіма персонажами, які діятимуть у творі. У цьому розділі започатковані головні сюжетні та смислові лінії й починається досить активне розкриття характерів персонажів, яке продовжиться в наступних розділах.

Головне завдання Другого розділу “Полтавський полк виходить на зорі” – у створенні важливого для роману художнього враження українського народу, який воює за свою волю. Мотив зображення полтавського полку, який

вирушає в похід, є наскрізним у романі – це свого роду постійний смисловии мотив. Він вирішений надзвичайно тонко – немовби на музичному рівні – і є одним із прихованих чинників цілісності твору.

Центральний розділ роману “Сповідь” поданий у формі спогадів (“внутрішніх монологів”, “потоку свідомості”, “потоку почуттів”) і несе основне навантаження в розкритті образу головної героїні твору. Зі спогадів Марусі Чурай ми дізнаємось про історію її нещасливого кохання, що подана на досить широкому соціально – побутовому й етнографічному тлі полтавського життя XVII ст.

Четвертий

розділ “Гінець до гетьмана” немовби розширює просторові межі роману. Ми вже бачимо не тільки Полтаву, але й більшу частину України. Таке розширення українського простору є важливим композиційним прийомом, що генерує ідею української державності, якою, по суті, пройнято весь роман.

До того ж більша частина розділу присвячена Богдану Хмельницькому, якого ми бачимо як політичного та військового діяча – творця української держави. Панорамно бачимо Україну – всю в напрузі визвольної боротьби (погляд гінця, який стрімко промчав з Полтави до Білої церкви). Без такого широкого бачення українського простору наше читацьке розуміння України XVII ст. не було б цілісним.

Окрім усього, у цьому розділі йдеться про звернення Івана Іскри до гетьмана з проханням відмінити своїм універсалом смертний присуд Марусі Чурай, і це є важливою ланкою в розвитку драматизованого сюжету цього історичного роману.

П’ятий розділ “Страта” активізує читацьке сприймання твору через посилену драматизацію сюжету. Така драматична напруга більш доречна у фіналі твору, проте Ліна Костенко поміщає її в середині, цілком справедливо розраховуючи, що увага читача, який сприймає доволі довгий роман у віршах, повинна стимулюватися розмаїтими засобами, у тому числі подібними моментами конденсованої драматичної напруги.

Функціональна роль Шостого розділу “Проща” в тому, що він, як і четвертий розділ, виводить читача із суто полтавського матеріалу на матеріал всеукраїнський. Але в “Прощі” український простір розкривається поволі – це неспішне, уважне споглядання. Мандрівний дяк, з яким подорожує Маруся Чурай, робить це споглядання осмисленим. Тому “Проща” є своєрідним інтелектуальним центром роману, бо саме в цьому розділі відбувається активне осмислення історії України, розмаїтих проблем її тогочасного життя.

Цей розділ є дуже важливим для роману, бо без нього, на думку Г. Клочека, ми “мали б досить пристойний, з цікавим сюжетом історичний роман у віршах – але не було б видатного, з поважним історіософським смислом твору”.

Останні три розділи – “Дідова балка”, “Облога Полтави”, “Весна, і смерть, і світле воскресіння” – поєднані одним сюжетним стрижнем – облогою Полтави польсько-шляхетським військом. Поетеса вводить у сюжет твору таку історичну подію для посилення історичності як жанрової ознаки роману, але в цих розділах також продовжується й завершується розробка основних образів. Вони набувають остаточної викінченості. Крім того, розділи надають роману мистецької якості, яку умовно можна назвати стереоскопічністю.

Завдяки тому, що Ліна Костенко укрупнено показує якісь окремі моменти українських реалій XVII ст. (наприклад, ту ж “дідову балку”, самого діда-галерника, багато епізодів із побуту обложеної Полтави, яскраві картини весняного пробудження українського люду тощо), бачення XVII ст. стає глибшим, об’ємнішим, розмаїтішим – стереоскопічнішим.

Роман Ліни Костенко є цілісним твором. А це означає, що кожна його частина є функціональною, тобто працює на створення художнього смислу. Але композиція роману – це не тільки логіка розміщення його складових частин.

Кожна така частина теж має своє компонування, здійснене з метою досягнення художнього ефекту.

Усі основні моменти, використані Ліною Костенко в сюжетному каркасі її роману, немовби ожили, набули реальної предметності, психологічної змістовності, й у своїй сукупності стали складовими витвореного видатним митцем художнього світу роману.

    Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору “Маруся Чурай” Історична основа твору та історія написання “Маруся Чурай” Аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Твір-відгук на роман у віршах “Маруся Чурай” Ліна Костенко – Маруся Чурай (Характеристика твору) Ліна Костенко – Маруся Чурай (АНАЛІЗ) Ліна Костенко – Маруся Чурай (Скорочений переказ, дуже стисло) Ліна Костенко – Маруся Чурай (Стислий переказ, дуже скорочено) Ліна Костенко – Маруся Чурай (СКОРОЧЕНО) Ліна Костенко – Маруся Чурай


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

alt

Дізнайтесь вартість своєї роботи

Безкоштовна оцінка замовлення!

Оцінимо за півгодини!

Композиція та зміст твору “Маруся Чурай”