Колос Родоський

“Острів Родос лежить серед безкрайнього моря. За прадавніх часів виніс його Геліос із дна на поверхню й випросив у богів для себе. Тут стоїть Колос у сімдесят ліктів заввишки, створений у подобі Геліоса, променистого бога сонця”- так писав римський учений Філон.

Тридцять чи сорок метрів – це небагато завдовжки. Але заввишки – це височезна фабрична труба або парашутна вишка. А для статуї, та ще й металевої, цього цілком достатньо, щоб уважати її чудом світу.

Можна гадати, що Колос Родоський був заважкий навіть для самої землі.

Вона-бо витримала його на собі всього близько п’ятдесяти років, а тоді повалила. “Навіть лежачи, був “він ще чудом світу”,- пише Пліній.

Як же спромоглися родосці 281 року до н. е. спорудити статую таких розмірів? Філон зазначає, що у скульптора Хареса було багато співавторів, і детально описує процес відлиття. Спершу Харес відлив та поставив Колосові ноги, потім шматок за шматком відливав інші частини тіла.

Статуя поступово росла, а він обкладав її довкола, землею й піском і, засипавши в такий спосіб закінчену частину статуї, обкладав її ще камінням, щоб робота трималась купи.

Два тисячоліття славився

Колос як найбільша статуя світу. Тільки 1886 року його перевершила нью-йоркська Статуя Свободи. І всього на одинадцять метрів. Хоча обидві статуї зроблено з міді й заліза, хоч вони обидві мали бути символами й маяками, але є між ними різниця.

Родос створив свою колосальну статую сам, тому що він був не тільки багатою, але й всебічно розвиненою країною, котра породила силу-силенну видатних митців.

Сполучені Штати одержали свою колосальну Статую Свободи як дар від Франції. (За В. Замаровським)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Колос Родоський