Відомий польский письменник Генрік Сенкевич посідає чільне місце серед класиків польскої літератури XIX ст. Читачам відомі романи Сенкевича “Вогнем і мечем” (1884), “Потопи (1886), “Пан Володийовський” (1888) – частини трилогії, де змальовано найдраматичніші сторінки польскої історії 40-70-х років XVІІ сторіччя.
У романі “Вогнем і мечем” зображується визвольна боротьба українського народу за свою незалежність. Тут замовчуються вирішальні битви, славні перемоги козаків (під Жовтими Водами, Корсунем тощо). А дрібні сутички, що
Українські козаки та повсталі селяни в творі показати зграєю розбишак, а така зловісна постать, як князь Ярема Вишневецький, прославляється. Таке необ’єктивне потрактування подій української історії – свідчення тендейційності, зумовленої наміром Сенкевича сприяти збудженню “польского духу”.
У романі “Хрестоносці” (1900) Сенкевич відтворив історично правдивий образ молодої Польскої держави на межі XIV і XV ст. Доба феодальної роздрібненості закінчилася. Та на заваді державної єдності Польщі став Тевтонський лицарський орден, який
Кульмінацією твору є перемога польских, литовських, українських, російських (смоленських) і чеських полків під командуванням короля Ягайла над Тевтонським орденом у битві під Грюнвальдом (1410). Сенкевич зумів проникнути в самий дух доби та художньо осмислити її головні історичні конфлікти. Він використовує різноманітні прийоми. Вживає архаїзми та діалектні форми мови.
Створює реальні образи польских державних діячів та військових (Завіша Чорний, Зиндарм із Машковіц, Повала із Тачева, королева Ядвига, Дануся).
Це роман із напруженим, захоплюючим сюжетом, в якому безліч дійових осіб. Незабутні такі герої, як Ягнека або суворий та трагічний Юранда зі Спихова. Центральним персонажем і душею роману є, безумовно, Мацько з Богданця.
Цей енергійний лицар втілює найкращі риси шляхти того часу. Він досвідчений та відважний військовий, умілий і ощадливий хазяїн, водночас готовий пожертвувати усім, якщо того вимагає лицарська честь. Автор із доброю усмішкою показує і його слабкі риси: хитрування і вихваляння своїми невигаданими героїчними вчинками.
Мені дуже сподобався цей роман, в якому автор показав справжнє обличчя “благородного” Тевтонського ордену. Цей роман сприяв піднесенню патріотизму і національної гідності у поляків, їхньої національної самосвідомості.