Важко переоцінити роль колискових пісень у житті українського народу. Під наспів матері виростали композитори, письменники, державні діячі, захисники Вітчизни, філософи. Лагідний материн наспів засівав дитячу душу любов’ю до людей, до природи, до всього живого.
За словами одного з древніх істориків, яким убогим було б наше життя, якби не мамина пісня. А відомий український письменник Микола Ільницький у книзі “Ой зацвіла черемшина” відзначав: “Великі дороги в широкий світ завжди починаються від материнської пісні, співаної
Саме над колискою твориться найбільша таїна людського буття – переливання в душу дитини найщиріших материнських почуттів: Ой щоб спало, щастя знало, Ой щоб росло, не боліло, На серденько не кволіло, Соньки-дрімки в колисоньки, Добрий розум в головоньки. Колискові, їх надзвичайна ліричність здавна привертали увагу діячів мистецтва. їх публікували в своїх збірниках М. Максимович,
А. Метлинський, Я. Головацький. Записували й друкували колискові пісні Марко Вовчок, Іван Франко, Борис Грінченко. Та з особливою любов’ю до усної народної творчості ставилася славетна українська поетеса Леся Українка.
В
Століттями звучать колискові, передаючи з покоління до покоління любов, ніжність, ласку та доброту – одвічні загальнолюдські цінності.