Коли відбувається дія у п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревського?

Час дії у п’єсі не означений ні самим автором, ні жодним із персонажів. Здавалося б, це не так уже й важливо. Але сучасники І. Котляревського – і відомі, й маловідомі драматурги – чи то в ремарці, чи в репліках персонажів вважали за потрібне наголосити на цьому. “Яке тепер латання? Неділька свята, забув єси, католиче” (“Сватання на Гончарівці” Г. Квітки-Основ’яненка); “Хіба ж ти не знаєш, що сьогодні Купала на Івана? …Ще там і сватання запивають” (“Купала на Івана” С. Писаревського); “В праздничный день, в субботу

после обеда, гуляли на улице крестьяне” (“Чари…” К. Тополі).

Т. Шевченко у “Назарі Стодолі” сценічну інтригу вибудовує під різдвяний святвечір, а М. Костомаров у “Переяславській ночі” – в ніч під Великдень. Як бачимо, дія у названих драматичних творах (а це переважна більшість із драматичного доробку першої половини XIX ст.) відбувається в неробочий час – у свято чи просто в неділю.

У “Наталці Полтавці” немає жодного прямого посилання на святковий час дії, але є окремі елементи її розвитку, що вказують на це. Виборний Макогоненко після випитої із засідателем Щипавкою кварти вишнівки

йде співаючи вулицею села. Така поведінка в будень розцінювалась би народною мораллю як явище неприпустиме і гріховне. Адже протягом століть у народі виробилася і набула сили морального закону певна поведінка селянина в усіх життєвих ситуаціях. Зрозуміло, що І. Котляревський, добре обізнаний із побутом сучасного йому села, не міг не передбачити цього в своїй художній творчості.

Адже маємо численні свідчення сучасників, що “знання Котляревським історії Малоросії і взагалі усього, що стосувалося народного побуту України, були досить грунтовні”.

Святковий час як час дії стверджувався і одним із компонентів сюжету та композиції: рушники в будень Наталці не годилося подавати. І хоча в одній із ремарок сказано, що Терпилиха пряде, а Наталка шиє, проте це не більше, ніж сценічна заставка. Дія у п’єсі відбувається впродовж одного дня, а кульмінаційним моментом того дня є сватання і все, що навколо нього відбувається. Старостів же засилали якщо не в свято (виняток становили Різдво і піст), то просто в неділю.

Не випадково в одній із народних пісень зазначено: “Ой дай, Боже, неділі діждати: Пошлю людей дівчину сватати”.

Святковий час як час дії що привносився у драму разом із обрядом, відведений був у народі для вирішення важливих справ. Обрядами супроводжувалися найважливіші моменти життя. У сценах заручин, сватання, весілля як одних із найвизначальніших у житті людини виразно проступають важливі життєві проблеми, розкриваються людські характери. До того ж обрядові сцени надзвичайно театральні, сценічні за своєю природою, а тому введення їх у драматичний твір було органічним і нескладним технічно.

У “Наталці Полтавці” І. Котляревський уникає детального відтворення сватання, але використовує соціально-психологічний підтекст обряду: дівчина, яка подала рушники, вважалася в народі відданою чоловікові навічно. Повернення Петра наповнює ситуацію новим змістом: Наталка як натура вольова, здатна на протест проти духовного гноблення, рішуче заявляє матері, що одрікається од Петра, але й за возним ніколи не буде. Конфлікт досягає найвищої напруги, в один вузол зав’язуються всі сюжетні лінії твору. І все це досягається у сцені сватання.

А сам обряд сватання пов’язаний був із небуденним днем, що й конкретизує час дії “Наталки Полтавки”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Коли відбувається дія у п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревського?