КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ ГРІМ

Мета: поглиблювати знання учнів про творчість поета Миколи Вінграновського, вчити розмірковувати над текстом, емоційно реагувати на художнє слово; розвивати уяву, асоціативне мислення, мовне чуття, інтуїцію; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Фонетична зарядка

– Як крапає дощ? (Кап-кап-кап)

– Як гуркоче грім? (Гр-гр-гр)

– Як гуде машина? (Гу-у-у)

– Як дзижчить комарик? (Дз-дз-дз)

– Дмухніть на кульбабу.

2. Робота над скоромовкою

Прочитайте скоромовку мовчки; хором повільно; весело, з почуттям гумору; в швидкому темпі, ніби ви біжите до автобуса, а автобус поїхав; виділяючи голосом дієслова.

Хом’ячок наш захворів –

Хтось холодним напоїв.

Хом’ячкові нудно в ліжку,

Ходить в гості сіра мишка.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра “Хто краще?”

Конкурс на краще виразне читання вірша М. Вінграновського “Приспало просо просеня…” (с. 126).

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

– Відгадайте загадку.

– Ось по небу кінь біжить,

З-під копит вогонь летить,

А

під ним земля дрижить. (Грім)

– Творчість якого письменника ми вивчаємо?

– Чим особливі його вірші?

Микола Вінграновський оспівує свій рідний край, виражає свою любов до нього, захоплюється його красою. Сьогодні ми ознайомимося з поезією “Грім”, у якій яскраво відтворена картиналітньої грози.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Опрацювання вірша Миколи Вінграновського “Грім” (с. 127-128)

1) Виразне читання вірша вчителем.

– Чи сподобався вам вірш?

– Назвіть персонажів вірша.

– Хто його головний герой?

2) Словникова робота.

Мушу

Умив

Трусніть

Навздогін

Голубі

Тремтів

Щасливий

Заговорила

– Прочитайте дієслова, потім – прикметники.

– В якому слові звуків більше, ніж букв? (Щасливий)

– В якому слові букв більше, ніж звуків? (Трусніть)

Фізкультхвилинка

3) Робота в парі. Підготовка до виразного читання вірша.

– Який основний тон виберете для читання?

– Знайдіть у кожному віршованому рядку слова і словосполучення, які будемо виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі. (Під час розвитку думки голос підвищується, наприкінці – знижується. Крапка вказує на завершення думки, вимагає зниження голосу.)

4) Читання учнями вірша в парі одне одному.

5) Виразне читання вірша учнями вголос.

6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

– Які дії, властиві живим істотам, виконують персонажі вірша?

– Як називається цей художній засіб? Якими звуками сповнений вірш?

– Прочитайте слова: гроза, грім, гримів, тремтів, горів, у хмарі, згори, яри, трусніть. Які звуки в них найчастіше повторюються?

– Що вдалося передати автору за допомогою повторення саме цих звуків?

– Як називається такий художній засіб?

– Знайдіть у вірші інші слова, які допомагають “почути” грім. Яким у вірші показано грім?

– Зазвичай грім лякає людей, але у цьому вірші грім показаний добрим дядьком, що допомагає дітям зібрати врожай, обтрусити гілки слив, груш:

I натрусив зі сливи слив,

Щоб легше було сливі.

– Навіть буркотіння грому, яке поет передає словами зі звуком “р”, с буркотінням дядька, що хоче здаватися суворим, але насправді добрий.

7) Гра “Добери риму”.

Гримів – … (горів);

Щасливий – … (сливі);

Гриміти – … (на квіти);

Навздогін – … (грім);

Згори – … (яри);

Груша – … (дуже);

Хоче – … (очі);

Собі – … (голубі);

Опустив – … (слив);

Грушу – … (мушу).

8) Гра “Диктор телебачення”.

Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на “глядачів”.

2. Опрацювання рядків із твору Г. Квітки-Основ’яненка “Грім гуде…” (с. 128)

– Доведіть, що у вірші “Грім” і в рядках із твору Г. Квітки-Основ’яненка “вчувається” гуркіт грому.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Гра “Закінчи речення”

– Сьогодні на уроці я вчився…

– Мені сподобалося…

– Урок завершую… настроєм.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати вірш (с. 127).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ ГРІМ