Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 р. в містечку Гура-Гумора на окраїні Австро-Угорської імперії (тепер Румунія). Родичі О. Кобилянської прийшли на Буковину з Галичини. Батько її був дрібним урядовцем.
П’ятеро синів Кобилянських вчилися в гімназії, дівчат же готували до сімейного життя. Тому Ольга закінчила всього чотири класи народної школи, однак багато займалася самоосвітою, розвивалася під впливом батьків, особливо старшого брата Максиміліана. Знаходила підтримку у своїх подруг – Софії Окуневської та Августи Кохановської.
Софія
Подальшому культурному розвиткові сприяв переїзд до Чернівців, де у О. Кобилянської налагодився зв’язок з періодичними виданнями – журналами “Зоря”, “Народ”, газетою “Буковина”, а також спілкування з І. Франком та М. Павликом.
В ранній період творчості (1880-1887) були написані оповідання “Гортенза, або Картина з життя однієї дівчини”, “Доля чи воля?”, “Видиво”, “Людина з народу”, повість “Вона вийшла заміж” (у другій редакції – “Людина”).
Ранні твори засвідчують,
Однією з перших письменниця зобразила жінок-інтелігенток, що прагнуть вирватись із міщанського середовища, мають високі громадянські ідеали.
Протягом 1888-1895 рр. вона пише повість “Царівна” спочатку німецькою мовою, потім – українською.
Популярною серед читачів є повість “У неділю рано зілля копала”, у якій втілилася народнопоетична стихія, мелодії Буковини, природи, міфологічного світобачення.
В житті Ольги Кобилянської вистачало страждання: важка хвороба, переслідування румунською буржуазною владою, фашистами. Але її прагнення перетворювати світ надихало її на написання прекрасних творів.
Померла О. Кобилянська 21 березня 1942 р. в часи окупації Буковини фашистами, які збиралися учинити над нею розправу.
Письменниця виявила високу художню майстерність і в малих оповіданнях, і в широких повістевих формах.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)