Останні десятиліття XX віку внесли зміни в життя молоді. “Вулиця”, описана, автором у тексті, залишилась у спогадах наших бабусь. Якщо бути відвертим, то я заздрю, що у них була змога так весело і змістовно проводити вільний час. “Вулиця” сприяла розвитку пісенних талантів, знанню народних традицій, жартів, ігор. Зараз намагаються в школах на літературних вечорах відродити ті ж українські вечорниці, але це сценічне відтворення. На жаль, наша вулиця зараз не така. По-перше, на вулицях нема де збиратися: ні тобі майдану, ні лав.
А тому
Там збирається молодь, яка хоче навчитись певній справі: клуб авторської пісні, клуб писанкарства, вишивки, образотворчого мистецтва.
Відвідує молодь і спортивні секції, які сприяють фізичному розвитку. Зроблено перші кроки до відродження козацтва, бойових видів мистецтв. Але масових форм колективних розваг для молоді сьогодні, на мою думку, дуже мало.
Мені хочеться, щоб ми змогли відродити пісенні традиції “вулиці”, бо народна пісня – це джерело пізнання світу – допомагає виховати людину, розвинути її кращі морально-етичні якості.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)